Олександр Богуля:
пропозиція працювати одразу після вступу на Агрокебети стала переломним моментом та новою сходинкою в житті

Олександр Богуля

Олександр Богуля – студент НУ «Чернігівська політехніка», магістрант програми «Агрокебети». З дитинства захоплювався біологією та хімією, а вибравши агрономію, одразу зрозумів: це його місце. Ще на старті навчання отримав пропозицію працевлаштування в компанії ІМК, золотого партнера проєкту «Агрокебети», де зараз і працює агрономом дослідної служби. Вважає, що головне в агро — бути захопленим своєю справою та готовим до викликів.

ПРО СЕБЕ ТА ПОГЛЯД НА АГРО

Олександре, розкажи трохи про себе — звідки ти, чому обрав агро та саме агрономію?

Я Олександр, але в роботі та житті просто Саша :) Народився і живу у селі Деснянка, Чернігівської області. Навчався у місті, в ліцеї №15. Завжди мав схильність до біології та хімії, і це допомогло визначитися з професією. Після школи я зрозумів, що медицина — це не моє, а от агрономія зацікавила: і багаж знань підходив, і сама професія виглядала перспективною. Вступив до НУ «Чернігівська політехніка» , і не шкодую — за останні роки університет значно виріс у рейтингах, а для мене це було і правильне, і економічно вигідне рішення.

Ти староста. Це покликання, покарання чи тобі просто не вдалося відмовитися? :)

Я впевнений, що старостами за власним бажанням стають або ті, хто дійсно прагне влади, або справжні «диваки». У моєму випадку це була воля долі. Пам'ятаю першу пару на першому курсі: я необережно зайшов до деканату і запитав про залікові книжки. Мене попросили передати інформацію одногрупникам, і з того моменту мене назначили старостою. Моє «ні» тоді ніхто не почув, але група в нас виявилась досить різною, тому це цікавий досвід працювати з ними в ролі старости.

Що тобі найбільше подобається в повсякденному житті студента агронапрямку?

Те, що кожен день є щось нове і цікаве в житті: нова інформація, часто нові місця і так ти ростеш як спеціаліст. Через місяць-другий, ти вже сам помічаєш цю різницю. Загалом подобається, що немає часу для нудьги.

Що, на твою думку, найчастіше недооцінюють у роботі агронома?

Кількість роботи та рівень заробітної плати. Часто чую від молодих студентів, особливо від дівчат :), що вони прийшли навчатися на агронома, бо десь дізнались, що тут високі зп. Кожен раз мене це дивує і смішить: люди навіть не здогадуються, наскільки тут багато роботи, і що з доби ти в полі можеш провести і 18 годин, а то і ночувати там.

ПРО НАВЧАННЯ ТА ПРАКТИКУ

Як ти дізнався про програму Агрокебети й що стало вирішальним, щоби податись?

У нашому університеті агрономи-магістри від початку навчаються у співпраці з програмою Агрокебети, тому це стало природною частиною мого шляху. Вперше я почув про проєкт ще на 3 курсі бакалаврату — тоді нам відкрили доступ до гостьових лекцій та деяких навчальних матеріалів. Згодом я побачив, що це не просто додаткова можливість, а повноцінна перевага: завдяки цьому навчання стає практичнішим і дає більше перспектив.

Який момент з магістратури на зараз запам’ятався найбільше — і чому саме він?

Перший дзвінок від компанії-партнера Агрокебет, з пропозицією про працевлаштування. Оскільки до того моменту я був зосереджений на навчанні, то це стало таким собі переломним етапом в житті і новою сходинкою.

Виходить, тоді зараз ти під час практики вже і працевлаштований?

Так, на сьогодні я вже працюю в компанії ІМК, а точніше в Чернігівському кластері ІМК, як агроном дослідної служби №1. Технічно, я помічник провідного агронома-дослідника, і тому мій спектр задач максимально різний: від відбору проб ґрунту на вологу, до допомоги в оприскувані та збиранні врожаю.

Що стало для тебе новим або навіть викликом під час практики в ІМК?

Те, що навіть будучи помічником, на тебе покладається велика відповідальність. Вже немає таких ситуацій, що ти просто помічник і керівник тебе може проігнорувати, шукаючи головного. Під час роботи до тебе звертаються з конкретними питаннями і ти повинен надати чітку інформацію: чи перевірялась техніка, скільки гектар на цій ділянці і скільки часу нам потрібно на певну операцію... Треба завжди бути «включеному».

Був момент, коли подумав: «Вау, це реально життя в полі!»?

Так, це був посів демо-ділянки кукурудзи на 4 день від початку моєї роботи в ЧІМК. У нас тоді вийшла з ладу сівалка, ще й уночі... І, коли планували хоча б до 3-ї ранку закінчити роботу, однак простояли до 6-ї, чекаючи техніків. Я був такий втомлений, що тільки чекав, коли приїду додому і одразу ляжу спати, але ми ночували в машинах. І от зараз запам'яталось найбільше не те, що це перший раз працював більше 24 годин, а те, як водій перевантажувача, який був не менш втомлений, варив для всіх каву на польовій печі. То було дуже смачно і незабутньо!

Якщо описати свою практику емодзі — які три вибереш?

Хто твій ментор у межах програми і як будуються ваші зустрічі/комунікація?

Мій ментор — мій безпосередній керівник, провідний агроном-дослідник Михайло Ковбаса. Ми працюємо разом щодня, тому й постійний контакт. Спілкування здебільшого робоче й рідко виходить за ці рамки, адже, впевнений, що за день роботи я йому вже добряче набридаю. Мабуть, навіть трохи більше, ніж він мені :)

МАГІСТЕРСЬКИЙ ПРОЄКТ ТА ПЛАНИ НА МАЙБУТНЄ

Над чим працюєш у своїй магістерській? Яка тема та що цікавого вже вдалось віднайти по ній?

Тема моєї роботи: «Залежність розвитку пшениці озимої від норми внесення азотних добрив». Дослід проводиться у великій варіації, навіть із твердими сортами пшениці, тож мої спостереження охоплюють досить широкий спектр. І вже зараз можу відкрити інсайт: прямої залежності між кількістю врожаю та нормами азоту, тобто «чим більше — тим краще», поки що не простежую...

Які у тебе плани після завершення програми? Хочеш працювати і далі у великій компанії, запустити власну справу чи ще щось третє?

Думаю, що до досягнення певного стажу і знань, буду працювати у великій компанії, ну хоча б ще років 10. А далі побачимо :)

Що порадиш тим, хто лише думає йти на магістратуру Агрокебетів?

Раджу не вагатися, а йти: тут чудова база для отримання знань, потрібних агроному, плюс допомога з пошуком роботи. Що ще треба студенту, який лише починає свій шлях у професії? Якщо людина вирішила, що агро — це її покликання, то це один із найкращих стартів у цій сфері.

Як використати навчання та практику на максимум — твоя порада від серця?

Не зубрити просто заради галочки чи диплома з відзнакою — папірець сам по собі знань не додасть. Важливо брати з навчання те, що реально потрібно тобі. А ще — не пропускати можливість піти на практику в компанію: у полі та на виробництві все засвоюється швидше й краще, ніж у конспектах. Але є нюанс — треба спершу підтягнути базову теорію, інакше в полі буде більше питань, ніж відповідей :)

АГРОКЕБЕТИ — ЦЕ...

Агрокебети — це твій гарний старт в сфері агро!

ЯКЩО ХОЧЕШ НА НАВЧАННЯ В АГРОКЕБЕТИ,

ЗАЛИШАЙ ЗАЯВКУ НА САЙТІ ТА ДІЗНАЄШСЯ ПРО ВСІ ДЕТАЛІ ВСТУПУ

Освітній проєкт «Агрокебети» ініційовано Алексом Ліссітсею та реалізується асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) на базі Національного університету біоресурсів і природокористування України з 2019 року. Його мета – підготовка фахівців (farm managers) нового покоління для потреб сучасного агробізнесу.

Новітній освітній проєкт «Агрокебети» реалізується в одинадцятьох закладах вищої освіти:
Національному університеті біоресурсів та природокористування України (НУБіП України),
Сумському національному аграрному університеті (СНАУ),
Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля (СНУ ім.В.Даля),
Херсонському державному аграрно-економічному університеті (ХДАЕУ),
Миколаївському національному аграрному університеті (МНАУ),
Таврійському державному агротехнологічному університеті імені Дмитра Моторного (ТДАТУ ім.Д.Моторного),
Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка (ЛНУ ім. Т. Шевченка) та
Національному університеті «Чернігівська Політехніка»,
Національному університеті водного господарства та природокористування (НУВГП),
Полтавському державному аграрному університеті (ПДАУ),
Уманському національному національному університеті садівництва (УНУС).

Проєкт підтримують провідні компанії України:
New Holland Agriculture, ІМК, Bayer, Галс Агро, Credit Agricole, Raiffeosen Bank, Vaderstad, МХП, Drone.ua, Agricom Group, AgroHub, HarvEast, Контінентал Фармерз Груп, Агрейн, Cygnet, Західний Буг, ТАС Агро, Астарта-Київ, LNZ, Український Аграрний Холдинг, Агро-Регіон, Посольство Королівства Нідерланди в Україні, International Finance Corporation.

ОСТАННІ НОВИНИ