Владислав Вербицький:
«Я хочу керувати не лише технікою,
а й бізнесом і Агрокебети в цьому допомагають»

Владислав Вербицький

Владислав Вербицький — студент «Агрокебети» в НУ «Чернігівська політехніка». Його історія — це поєднання сімейної справи, особистої пристрасті до землі та прагнення до сучасних знань. Перший трактор у господарстві з’явився ще на початку 2000-х, а сам Владислав уперше сів за кермо вже у 6 років. Сьогодні він розвиває власне фермерське господарство, впроваджує нові технології та впевнений: бути фермером — означає вкладати душу в кожен гектар.

ДИТИНСТВО І ПЕРШІ КРОКИ В АГРО

Владиславе, ти вже фермер, як нам розповів твій куратор. Як усе починалося?

Почалося все ще на початку 2000-х років, коли батько купив першого трактора – Т-40АМ. Тоді навіть ніхто не міг подумати, що в нас буде те, що ми маємо зараз. Йшли роки, ми потихеньку розвивались, працювали для себе, але згодом зрозуміли, що можна і продавати. Звідси все і почало розкручуватись.
У свої 6 років, а може й раніше, я вперше сів за кермо трактора. Як зараз пам’ятаю: була осінь, ми поїхали рвати буряки для господарства. І мені сказали: «Сідай, приїдь від одного місця до іншого». Я тоді ще ледве до педалей діставав.
Так з роками це стало сімейною справою. Я все частіше починав щось робити, так і втягнувся в те, без чого зараз навіть не уявляю свого життя.

Пам’ятаєш свою першу «агроперемогу»?

Першою перемогою для мене була перша завантажена нами фура. Яке воно тоді здавалося велике! Скільки було переживань, що не вистачить зерна, і скільки радості потім, коли все вийшло.
Наступні дві перемоги стались уже цього року: ми купили доволі великий і майже новий трактор, а також досягли врожайності пшениці понад 5, а місцями й 6 тонн з гектара. Раніше такі цифри здавалися нам недосяжними.

Що тебе найбільше приваблює у фермерстві? А що доводиться «терпіти»?

Найбільше приваблюють прогулянки по полях, дивитись, як вегетують і проростають рослини, і розуміти, що це все зроблено своїми руками. Для мене це своєрідний кайф, моменти розслаблення, теплота на душі.
Не менше люблю працювати вечорами, коли заходить сонце. Я не можу передати словами, наскільки це гарно.
Але є й інша сторона медалі – це монотонна, однакова робота. Вона виснажує, особливо коли працюєш з малим агрегатом. На жнивах це відчувається найбільше: 300 разів вискакувати й заскакувати в трактор. Це прям бісить, але все одно воно того варте.

Як тобі вдається поєднувати навчання, господарство і особисте життя?

Якогось секрету немає, просто гарний інтернет на полі. На парах я є завжди: так, не завжди можу відповідати, але завжди слухаю. Викладачі про це знають і розуміють.
А коли є вільний час, в основному ввечері, можна і друзям приділити час, і трохи відпочити. Може, не щодня, але мені вистачає для комфортного життя.

ПРО ОСВІТУ ТА АГРОКЕБЕТИ

Чому вирішив вступити на програму «Агрокебети» в магістратурі, якщо вже маєш досвід у полі?

Досвід досвідом, але нова інформація і досвід інших зайвими ніколи не будуть. Завжди хочеться розвиватись, дізнаватись щось нове. Коли робиш для себе, завжди хочеться зробити на вищому рівні.

Які знання стали для тебе особливо корисними під час навчання?

Усі знання по-своєму корисні, не можу виділити щось одне. Все разом дало великий поштовх до чогось більшого. Якщо порівняти мої знання до того, як я вступив, і зараз – це дві різні людини.
Зараз у моїй голові все можна сказати відсортовано по алфавіту, а не хаос, як було раніше.

МОТИВАЦІЯ І ЦІННОСТІ

Була історія, яка стала «переломною» для твого господарства?

Це радше мої фейли. То поле заросте, то зійде погано. Всі роблять помилки, і я не виняток. Поки сам не спробуєш – не дійдеш до чогось хорошого. Книжки – це добре, але велике діло досвід і ті гулі, які заробляєш у процесі.

Як називається твоє ФГ? Поділись основними описовими цифрами, якщо можеш. На якій посаді ти там

Наразі ми ще на стадії оформлення. Думаю, воно буде називатися «Жовтень» – на честь старого колгоспу в нашому селі. Тільки там був «Великий Жовтень», а в нас буде свій маленький: 60 га землі і переважно старенька техніка. Але малими та впевненими кроками йдемо до більшого.
Посада ж моя максимально нестабільна: так як я працюю на себе то моментами я можу бути агрономом, моментами трактористом, моментами водієм, моментами будівельником, а найчастіше – «старший куди пошлють».

Яка сфера в агро драйвить найбільше?

Напевно, техніка. Це масштабно, захоплює робота різних агрегатів, особливо коли ти сам зробив цей агрегат.
Також цікаві досліди, як-от пожнивний посів чи демо-поля з різними сортами культур.

Чи є проєкти, які вже впроваджуєш після навчання?

Так. Моя основна ідея – перейти на більш ресурсо- й енергозберігаючу технологію. Вже 3 роки ми відмовились від плуга на користь вологозберігаючих технологій. А мета – спробувати і, можливо, перейти на Strip-till.

Якби міг інвестувати в одну річ у своєму господарстві — що це було б?

Напевно, якийсь кращий агрегат. Але реально фінанси розподілились би на всі «дірки», які маємо зараз.

МАЙБУТНЄ І МРІЇ

Де бачиш себе через 5 років?

Напевно, сімейна ферма 2.0. Як не крути, а свій бізнес – він свій, і ти ні від кого не залежиш. Хочу розвивати саме своє.
Можливо, це буде кооперація з колегами-фермерами. Разом у чомусь легше, і допомога ніколи не зайва.

Які твої мрії як фермера?

Мрії прості: щоб урожай гарно родив, а погода й ціни сприяли.
А в «шухляді» давно лежить ідея саморобного Strip-till агрегату. Купити новий – не підйомно для нас, але розібратись у конструкціях можна, нічого там складного. Це буде набагато дешевше.

Що порадиш тим, хто вступає в магістратуру чи мріє про агросферу?

Якщо дійсно зацікавлені – сміливо йдіть і навчайтесь. Агросфера дуже цікава: тут ніколи не буде однакового року, завжди щось нове.
Але «Агрокебети» це не для тих, хто «аби вступити». Тут дійсно агро треба любити.

Твоє головне правило у навчанні, фермерстві й житті?

У мене немає правил. Навіщо вони там, де тобі добре? Мені просто подобається те, що я роблю – от і всі правила.

І заверши фразу: «Бути фермером — це...

«Бути фермером — це не просто про землю. Це про душу, оскільки це не просто робота, а справа, в яку ти вкладаєш частинку себе, частинку своєї душі».

ЯКЩО ХОЧЕШ НА НАВЧАННЯ В АГРОКЕБЕТИ,

ЗАЛИШАЙ ЗАЯВКУ НА САЙТІ ТА ДІЗНАЄШСЯ ПРО ВСІ ДЕТАЛІ ВСТУПУ

Освітній проєкт «Агрокебети» ініційовано Алексом Ліссітсею та реалізується асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) на базі Національного університету біоресурсів і природокористування України з 2019 року. Його мета – підготовка фахівців (farm managers) нового покоління для потреб сучасного агробізнесу.

Новітній освітній проєкт «Агрокебети» реалізується в одинадцятьох закладах вищої освіти:
Національному університеті біоресурсів та природокористування України (НУБіП України),
Сумському національному аграрному університеті (СНАУ),
Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля (СНУ ім.В.Даля),
Херсонському державному аграрно-економічному університеті (ХДАЕУ),
Миколаївському національному аграрному університеті (МНАУ),
Таврійському державному агротехнологічному університеті імені Дмитра Моторного (ТДАТУ ім.Д.Моторного),
Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка (ЛНУ ім. Т. Шевченка) та
Національному університеті «Чернігівська Політехніка»,
Національному університеті водного господарства та природокористування (НУВГП),
Полтавському державному аграрному університеті (ПДАУ),
Уманському національному національному університеті садівництва (УНУС).

Проєкт підтримують провідні компанії України:
New Holland Agriculture, ІМК, Bayer, Галс Агро, Credit Agricole, Raiffeosen Bank, Vaderstad, МХП, Drone.ua, Agricom Group, AgroHub, HarvEast, Контінентал Фармерз Груп, Агрейн, Cygnet, Західний Буг, ТАС Агро, Астарта-Київ, LNZ, Український Аграрний Холдинг, Агро-Регіон, Посольство Королівства Нідерланди в Україні, International Finance Corporation.

ОСТАННІ НОВИНИ