БЛАКИТНИЙ ОКЕАН ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЧЕРЕЗ АГРОХОЛДИНГ «ГАЛС АГРО»

Восени 2024-го студенти проєкту «Агрокебети» відвідали біогазові заводи агрохолдингу «Галс Агро». Інноваційність компанії надихає і ми додатково поспілкувалися з Сергієм Кравчуком – засновником, співвласником та генеральним директором Галс Агро. В інтерв’ю про співпрацю зі студентами, безмежні можливості в біоенергетиці та мотивація для саморозвитку і своєї кар’єри.

Сергію, розкажіть на початок, чому Вам цікава співпраця зі студентами та саме з проєктом «Агрокебети»?
Ми бачимо, що вона цікава, оскільки компанія «Галс Агро» вже 6-ий рік є срібним партнером проєкту, ви активно берете студентів на практику та нещодавно запросили студентів на екскурсію до себе.

Коли з'явився проєкт «Агрокебети», за ідеєю Алекса Ліссітси, то звісно ми зрозуміли, що схожих програм немає в Україні і дуже мало таких в світі.
Тому, я навпаки не розумію, як не підтримувати цю історію.
Я дуже надіюсь, що в нас все-таки буде великий відсоток сильно мотивованих студентів, які захочуть після закінчення університету і проєкту «Агрокебети» стати на шлях власної кар'єри, поставити високі цілі та досягти їх. Вже ж давно відомо, що в агро можна не тільки побудувати кар'єру, а ще й стати великим, якщо хтось ставить перед собою такі цілі.

А які тенденції за ці останні 6 років Ви помічаєте серед студентів, які приходять до вас на практику?
Ваша оцінка, в чому студенти стають сильніші, в чому треба підтягуватися.

Варто відмітити, що проєкт «Агрокебети» розпочався в дуже складний період, тому що перший набір закінчувався COVID-ом, потім з другим випуском почалася повномасштабна війна і яка досі триває вже майже три роки. Тому, що той, не завжди високий, рівень мотивації серед молоді є зрозумілим, хоча явно небажаним. Однак, ми підтримуємо «Агрокебети» з надією, що навіть якщо мотивація не з’являється одразу, вона може прийти з часом.
Можливо, у студентів через кілька років з'явиться іскра до чогось, чому їх навчали. І тоді вони твердо впевняться, що вони його дійсно хочуть і почнуть це робити. Я і сам, напевно, у віці коли закінчив університет, не так сильно дряпався кігтями вверх. Це прийшло трішки пізніше, але я хочу, щоб кожен знав, що професійне навчання – це дуже хороший старт для майбутньої кар'єри.

Можливо студентам ще дійсно складно поставити собі якусь конкретну ціль в агро, через брак досвіду в цій сфері, а от що в особистості студента Ви цінуєте найбільше?

В будь-якому разі, перше й найважливіше — це ставити цілі. Людина може не озвучувати їх публічно. Але має бути видно, що вона прагне чогось значного. Друге — це амбіції. Якщо ставити низькі рамки, вони легко досягаються і потім важко підняти планку.
Коли людина щось починає, вона ніколи не є експертом в цьому напрямку.
Ми займалися яблуками, спочатку нічого в них не розуміючи. Зараз ми найтехнологічніша компанія і так само в нас з фундуком та біогазом.
Головне – бажання, а в темпі з процесом ви отримаєте і експертність, і розуміння, і т. д.

А розкажіть детальніше, як компанія «Галс Агро» почала розвивати напрямок біоенергетики і чому вирішили?

Це про енергетичну незалежність, як компанії, так і галузі, так і країни в цілому.
До того ж, це про енергетичну профіцитність діяльності. Будь-яка діяльність в агро є енергетично дефіцитна: ми споживаємо більше енергії, ніж виробляємо. Але біоенергетика може змінити це. У багатьох країнах агросектор вже став енергетично профіцитним і сьогодні компанія «Галс Агро» також віддає державі енергії набагато більше, ніж споживає.
Уявіть, що більшість бізнесів в Україні стане енергетично профіцитними. У такому разі держава зможе позбутися залежності від імпортних енергоносіїв.
Вся біоенергетика в світі націлена на те, щоб зменшити використання викопних енергоносіїв. Якщо подивитися на цей тренд зверху, можна зрозуміти, що біоенергетика – це якраз і є той блакитний океан, який всі шукають і в якому можна купатися ще дуже багато років. Напрям біоенергетики – це про спокійний на найближчій 10 років розвитку.

В Україні ви чи не першопрохідці в біоенергетиці, з якими викликами ви найбільше стикаєтесь і як з ними справляєтесь?

Починаючи з 2016 року ми паралельно з декількома компаніями розвиваємо цю галузь і основний виклик, як завжди, в українському бізнесі один. Це, на жаль, бюрократія та недостатня підтримка з боку держави. Якби було мінімальне сприяння, у нас в Україні біоенергетика летіла б страшенно.
Ми не просимо дотації, ми не просимо якихось грантів, а принаймні робити так, як в Європі. Коли в Європі відкриваються тисячі заводів в рік, а в нас два роки не можуть відкрити один – стає дуже соромно.

Якщо повернутися до студентів, то як вони можуть допомогти своєю включеністю розвивати біоенергетику в Україні? Або ж, наприклад, саме на практиці у вашій компанії?

Для початку, все що потрібно для студента – це писати магістерську роботу, щоб підвищити свою експертизу. Спеціалістів-біонергетиків в Україні наскільки мало, що мені вистачить пальців на руках, щоб всіх перерахувати. Потреба в спеціалістах просто фантастична, навіть коли працює всього пару десятків біогазових заводів. Якби в нас був європейський тренд розвитку і держава підтримувала б цінності з розвитку біоенергетики, то у нас з європейською насиченістю повинно бути не менше 10 тисяч біогазових заводів. Та ж у нас не вистачає спеціалістів на 20 заводів, а повинно бути 10 тисяч. Будь-який студент, який для себе прийме рішення стати експертом в біоенеретичній галузі – він знайде собі роботу. І це не просто робота, а дуже поважна історія. Адже новий напрямок – це постійний розвиток.

А скільки людей потрібно для роботи одного заводу?

Кожен наш біогазовий завод потребує не менше 15 осіб: інженери, технолог, директор станцій… загалом в нас на біоенергетиці буде орієнтовно 80 спеціалістів і ми маємо вакансії.

Див. вакансії Галс Агро на сайті: https://agrokebety.com/vacancy-ua

Як часто ви берете студентів одразу після університету, тобто коли вони без досвіду?

Дай Бог, щоб студенти приходили і казали: «я хочу працювати» :) Таких небагато, а я не займаюся мотивацією нового персоналу. Ніколи цього не робив і робити не буду. По тій простій причині, що коли нав'язана мотивація, то вона не дійсна і не справжня по відношенню до людини. Коли людина сама себе змотивувала і каже: «я це по-честному хочу», тоді воно стає його власне. Ми не бігаємо і не шукаємо людей, але відкриті до нових кадрів. Ті люди, що в нас працюють, вони до нас прийшли не просто так. Коли, наприклад, Олег Рябов, наш керівник напряму альтернативної енергетики, прийшов на біогазову програму, в нього мотивація була проста: «я хочу, щоб після мене щось залишилось на Гугл-картах». І зараз наші біогазові заводи на цих картах дуже помітні, а Олег вже один з найперших українських експертів. Ось це справжня мотивація. В дію потрібно входити вже настільки мотивованим, щоб ти розумів, що навколо нічого іншого не існує, а є тільки та ціль, до якої йдеш і крапка.

Цього року у нас в проєкті «Агрокебети» 11 партнерських аграрних університетів і це аудиторія близько 200 студентів-магістрів. Що Ви порадите їм, щоб вже починали шлях експерта своєї справи? Можливо, навіть саме в біоенергетиці.

Час летить дуже швидко. Ви в 20-25 років закінчуєте університет, а до 35-ти треба вже зробити кар'єру.
15 років пролітають просто в секунді, тому ніколи не сидіть на місці.
Ставте високі цілі з високими стандартами і досягайте їх. Перепони є тільки у нас в голові. Коли ти собі поставиш велику мрію і будеш до неї цілеспрямовано йти щодня, повірте, вона почне збуватися.

А яка у Вас мрія, як директора Галс Агро?

Те, що ми дуже хотіли, ми вже зробили: ми абсолютні експерти в своїх напрямках.
Нам треба, щоб держава не заважала і ми могли запустити всі 12 запланованих біогазових заводів, а не лише 6.
Я хочу зробити компанію, яка взагалі не залежить ні від яких зовнішніх факторів: не залежить від ціни на зерно, не залежить від ціни на цукор…
Тому що я хочу залишати ті бізнеси, які ми запустили і відпустили в роботу. Не повертатися до них, а щоб вони працювали в режимі функціонування. Тобто з року в рік бізнес робить одне і те саме, а зовнішні фактори на нього не впливають. Сади, біоенергія, тунельні теплиці – це ті бізнеси, які на нашу думку, після побудови можуть працювати в режимі функціонування, а команда тоді займається розвитком. Я за розвиток і перспективний бізнес.

Потужно. Дуже дякуємо за розмову.

Дякую, залишаємось на зв’язку.

Агрокебети — це поєдання актуальної теорії та сучасної практики в агро!

Освітній проєкт «Агрокебети» ініційовано Алексом Ліссітсею та реалізується асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) на базі Національного університету біоресурсів і природокористування України з 2019 року. Його мета – підготовка фахівців (farm managers) нового покоління для потреб сучасного агробізнесу.

Новітній освітній проєкт «Агрокебети» реалізується в одинадцятьох закладах вищої освіти:
Національному університеті біоресурсів та природокористування України (НУБіП України),
Сумському національному аграрному університеті (СНАУ),
Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля (СНУ ім.В.Даля),
Херсонському державному аграрно-економічному університеті (ХДАЕУ),
Миколаївському національному аграрному університеті (МНАУ),
Таврійському державному агротехнологічному університеті імені Дмитра Моторного (ТДАТУ ім.Д.Моторного),
Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка (ЛНУ ім. Т. Шевченка) та
Національному університеті «Чернігівська Політехніка»,
Національному університеті водного господарства та природокористування (НУВГП),
Полтавському державному аграрному університеті (ПДАУ),
Уманському національному національному університеті садівництва (УНУС).

Проєкт підтримують провідні компанії України:New Holland Agriculture, ІМК, Bayer, Галс Агро, МХП, Vaderstad, ADAMA, Agrosem, Credit Agricole, Pöttinger, Raiffeisen Bank, AgroHub, Drone.ua, HarvEast, Посольство Королівства Нідерланди в Україні, International Finance Corporation.

ОСТАННІ НОВИНИ