Сучасні аграрії активно застосовують на полях та елеваторах інноваційні цифрові технології. Наприклад, компанія AGRAIN використовує дрони та супутниковий моніторинг для контролю вологості ґрунтів, погодних умов та стану посівів, аби вчасно реагувати на загрози для урожаю. Та чи мали б аграрії з AGRAIN змогу користуватися системою EOSDA Crop Monitoring без знання лексики англійської мови? Ймовірно, ні, тому що ця навичка є визначальною у впровадженні інновацій.
Диджиталізація агробізнесу — це закономірна тенденція, що вже давно реалізується у всьому світі. Та, як ми вже згадували, Україна поки відстає у цьому питанні. Однією з причин є потреба у великих інвестиціях, які нам складно отримати. Проте без словникового запасу та знання граматики англійської мови втілити інновації в життя майже неможливо.
Ось лише кілька сучасних цифрових технологій, які завдяки вивченню лексики сучасної англійської мови можна використовувати на українських полях та фермах:
- Технологія блокчейн. Використовується для безперервного моніторингу продукції. Таким чином виробники пива в Канаді контролюють, аби на їхні заводи потрапляла лише якісна сировина. Та тут, звісно, неможливо обійтися без програмування, а програмування базується на лексиці сучасної англійської мови, а не лише технічних знаннях.
- 3D-принтери. Застосовуються для швидкого друкування запчастин до сільськогосподарської техніки, аби уникати затримок під час роботи в полі. Також за допомогою 3D-принтерів створюються навіть протези для тварин та харчові продукти. Поле їхнього застосування продовжує розширюватися.
- Цифровізована аналітика даних. Американська компанія FarmQa пропонує комплексне рішення для збору інформації з полів та автоматичного складання звітів навіть про такі фактори, як рихлість ґрунтів. Та для розуміння інтерфейсу програми потрібна лексика англійської мови, оскільки мовних налаштувань вона поки не має.
Та все ж Україна має і свої досягнення у диджиталізації аграрного сектору. Наприклад, українська технологія CraftScanner допомагає автоматично коригувати глибину обробки ґрунту, а її розробником є студент із Вінниці.