Вирощування спаржі в Україні: чи варто починати та чого очікувати

12 жовтня освітній проєкт «Агрокебети» спільно з асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» провели п'ятий безкоштовний вебінар для студентів та молодих агро спеціалістів із третього напрямку проєкту «АгрокебетиPRO: навчання, менторство, працевлаштування та підприємництво», який реалізується за сприяння Проєкту USAID «Економічна підтримка України».


Тема п'ятої онлайн-зустрічі: «Перспективи і виклики виробництва нішевих культур в Україні». Своїм досвідом та експертизою в даній сфері поділився Олександр Журавель, власник ФГ «Журавель», спаржевод із 2020 року.
Хто і чому заходить в «нішу»

За словами підприємця, нішевими культурами здебільшого займаються невеликі підприємці та фермери, які прагнуть реалізувати свій власний капітал, не завжди з прагненням збільшення ефективності земельних ділянок, а бажанням віднайти новинки для вирощування. Тож приблизний портрет виробника нішевих культур виглядає наступним чином:
  • дрібний чи середній фермер з 5–2000 га землі в обробітку;
  • підприємець без досвіду вирощування у сільському господарстві;
  • корпоративний бізнес.

Найбільш поширеними причинами для інвестицій у нішеві культури та виходу на нові ринки є:
  • можливість диверсифікуватися на додаток до основного виду бізнесу, що забезпечить більшу економічну стійкість. Зазвичай мова не йде про повну зміну бізнес-моделі;
  • вихід на нові ринки, однак, зі старими партнерами чи клієнтами. Можливість продавати нові продукти давнім клієнтами;
  • покращення річного грошового потоку;
  • більш ефективна та продуктивна робота потужностей, техніки та персоналу, особливо сезонних;
  • збільшення виручки та прибутків з гектара землі в умовах обмеження земельних ресурсів;
  • можливість реалізації соціальних проєктів та підприємницького потенціалу;
  • наявність різноманіття програм підтримки розвитку нішевих культур;
  • більші можливості для виходу на ринки експорту.
Чому варто вирощувати спаржу

В межах лекції, спікер поділився власною думкою стосовно доцільності вирощування спаржі. По-перше, це найбільш ранній весняний овоч, сезон якого припадає з квітня по червень. Саме на початку весни споживачі прагнуть придбати свіжі овочі, які виросли не в тепличних умовах.

По-друге, спаржа є високомаржинальним продуктом, тому її продаж дозволяє забезпечувати гідну оплату праці робітників, купляти технології та сплачувати податки.

По-третє, вирощування спаржі має низьку конкуренцію на внутрішньому ринку України. Фермер ділиться, що таким чином ви не вступатимете в суперництво з домогосподарствами, де відсутня бізнес-модель та собівартість. Наприклад, вирощуючи полуницю у великих кількостях, вам буде складніше збувати її поряд з людьми, які продають дану ягоду у невеликих кількостях зі своїх домашніх грядок. У споживача виникатиме думка, що велика кількість привабливої полуниці говорить про її «штучність», а ваш бізнес-підхід викликатиме більше негативного сприйняття, на противагу спробам заробити грошей старшими людьми.

Ще однією перевагою вирощування спаржі є потенціал експорту до Європейських країн, оскільки ринок її споживання по світу доволі великий. Також вигідним є те, що спаржа це багаторічна культура, яка дає урожай до 10 сезонів.

Варто зазначити і перспективи вирощування спаржі. Як зазначалося раніше, аспарагус споживають у всій Європі. Найбільшими виробниками спаржі є Перу, Мексика та Китай. Перші дві країни здійснюють експорт культури до США. Європейський ринок забезпечує Німеччина та Іспанія, тому Україна цілком може стати конкурентом цих обох країн.
Основні виклики вирощування

  • погодні умови: обмерзання пагонів спаржі, які складно ідентифікувати при зборі. Зазвичай це можливо зрозуміти, коли продукт вже потрапив до споживача, що несе за собою неприємні враження про виробника та репутаційні ризики;

  • український ринок: передбачається зростання ринку, що знизить ціну на продукцію;

  • нові технології виробництва та брак тих, хто готовий щиро ділитися досвідом: перекупити закордонні технології у вітчизняних топів вирощування спаржі значно дорожче, ніж придбати їх на пряму виробників з-за кордону;

  • люди: спаржа трудомістка культура, яка потребує 4 працівників на гектар в сезон;

  • земля: важливо, щоб ділянка вирощування знаходилася поблизу цеху доробки, адже спаржа овоч, який псується дуже швидко. Одна година втраченого часу на доставку культури в цех для охолодження забирає один день на прилавку в магазині. Не менше значення відіграє і тип ґрунту, оскільки для вирощування спаржі необхідний піщаний чорнозем з високим вмістом гумусу та глибокими підземними водами;

  • фінанси: вирощування спаржі вимагає високих фінансових інвестицій, близько $10 000/га. Середній період окупності вкладень 3 роки.
Якщо хочеш дізнаватися більше про тренди розвитку ринку праці, затребуваних спеціалістів, а також закордонний досвід та успішні кейси в агросекторі, підписуйся на телеграм канал АгрокебетиPRO. Тут ти знайдеш більше інформації про актуальні вакансії, цікаві безкоштовні зустрічі, навчальні можливості та професійні поради від експертів галузі.
Довідково:

Ярослав Бурківський — власник крафтової пекарні «Хатинка пекаря» у м. Буча, в минулому засновник Smart Green, підприємства, яке спеціалізувалося на вирощування мікрозелені для ресторанного бізнесу. Протягом квітня-липня 2022 року, пекарня працювала на волонтерських засадах, роздаючи свою продукцію безкоштовно або за добровільну пожертву. Сьогодні пекарня продовжила свою роботу та 20% своєї продукції віддає на благодійність.
Інформаційні партнери «АгрокебетиPRO»
  • Генеральний інтернет-партнер
  • Інформаційний партнер
  • Інформаційний партнер
  • Інформаційний партнер
  • Інформаційний партнер
Про проєкт «Агрокебети»:

Освітній проєкт «Агрокебети» ініційовано Алексом Ліссітсею та реалізується асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) на базі Національного університету біоресурсів і природокористування України з 2019 року. Його мета – підготовка фахівців (farm managers) нового покоління для потреб сучасного агробізнесу.

Новітній освітній проєкт «Агрокебети» реалізується у восьми закладах вищої освіти:
Національному університеті біоресурсів та природокористування України (НУБіП України),
Сумському національному аграрному університеті (СНАУ),
Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля (СНУ ім.В.Даля),
Херсонському державному аграрно-економічному університеті (ХДАЕУ),
Миколаївському національному аграрному університеті (МНАУ),
Таврійському державному агротехнологічному університеті імені Дмитра Моторного (ТДАТУ ім.Д.Моторного),
Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка (ЛНУ ім. Т. Шевченка) та
Національному університеті «Чернігівська Політехніка».

Проєкт підтримують провідні компанії України:
New Holland Agriculture, ІМК, Bayer, Галс Агро, МХП, Kuhn, УАПК, Amazone, Credit Agricole, Vaderstad, Посольство Королівства Нідерланди в Україні, International Finance Corporation, Drone.ua, AgroHub, HarvEast.
FACEBOOK
YOUTUBE
TELEGRAM
INSTAGRAM
+38-067-769-86-58
+38-067-538-18-81
info@agrokebety.com
ЗВ'ЯЖИСЬ З НАМИ:
ПІДПИСУЙСЯ НА НАС
ОСТАННІ НОВИНИ
Сайт використовує файли cookies для аналізу трафіку і налаштування реклами.
НОВИНИ З КЕБЕТОЮ
Залишай свою пошту та слідкуй за новинами проекту!
*Підписуючись на розсилку, ви погоджуєтеся на використання персональних даних
МАЙБУТНЄ ПОЧИНАЄТЬСЯ СЬОГОДНІ!
Розробка та просування:
Ментори
© 2021 Aгрокебети