Стань студентом прогресивної програми - отримай квиток у майбутнє!
Аграрний сектор майбутнього. Який вектор розвитку обрати в Україні?
23 березня освітній проєкт «Агрокебети» спільно з асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» провели другий безкоштовний вебінар для студентів аграріїв та молодих спеціалістів із першого напрямку проєкту «АгрокебетиPRO: навчання, менторство, працевлаштування та підприємництво», який реалізується за сприяння Проєкту USAID «Економічна підтримка України».
Тема онлайн-зустрічі: «Майбутнє агро України? Де ваше місце?». Своїм професійним баченням та експертизою в даній сфері поділився генеральний директор Gals Agro, Сергій Кравчук, який виділив наступні вектори розвитку:
Тема онлайн-зустрічі: «Майбутнє агро України? Де ваше місце?». Своїм професійним баченням та експертизою в даній сфері поділився генеральний директор Gals Agro, Сергій Кравчук, який виділив наступні вектори розвитку:
Багаторічні культури з високим рівнем прибутку
На думку експерта, майбутнє українського агроринку знаходиться за багатолітніми культурами: «…звісно ми будемо і надалі вирощувати зернові, але вважаємо, що кожен агровиробник має закладати у свій розвиток «краплю вічності» з культур, які працюватимуть довго та приноситимуть більші доходи».
За словами лектора, таким чином свій агросектор розвивають країни ЄС, наприклад Польща та Іспанія, де кількість полів під однорічними стрімко зменшується, на противагу виникнення полів під ягідники та сади.
Серед багаторічних культур особливу увагу варто звернути на:
На думку експерта, майбутнє українського агроринку знаходиться за багатолітніми культурами: «…звісно ми будемо і надалі вирощувати зернові, але вважаємо, що кожен агровиробник має закладати у свій розвиток «краплю вічності» з культур, які працюватимуть довго та приноситимуть більші доходи».
За словами лектора, таким чином свій агросектор розвивають країни ЄС, наприклад Польща та Іспанія, де кількість полів під однорічними стрімко зменшується, на противагу виникнення полів під ягідники та сади.
Серед багаторічних культур особливу увагу варто звернути на:
- яблука: посаджений сад приносить прибуток від 30 до 60 років, однак постійне оновлення сортів (від 5% до 12%), висока якість та привабливе пакування є основним фактором для розвитку та дохідності.
- фундук: може приносити дохід значно довше, аніж яблучні сади та не вимагає великої кількості працівників, однак, таке виробництво, завжди залежне від вимог замовника щодо сорту, сушіння та калібрування.
- ягідники та теплиці: продукція, яка легко окупиться на експорт, однак надто дорога для українського споживача.
Біоенергетика та переробка
У сучасному світі існує тенденція до вироблення біоенергетики. Так, наприклад, вектор розвитку с.-г. Німеччини, у своїй більшості направлений саме на енергетичні культури, що демонструє великий ступінь диверсифікації. 16% сівозмінних площ припадають саме на такі рослини. Не менш цікавим є той факт, що: «Якщо Україна використає 8% cвоїх сівозмінних земель під енергокультури, то кількість отриманого метану закриє нашу потребу в імпорті природного газу», — запевняє експерт.
Це дозволить зробити агровиробництва енергетично незалежними, а Україну стійкою до енергетичного терору.
Оскільки агросектор є одним із основних шляхів отримання валютної виручки в Україні, є сенс забезпечувати світ продуктами ягідництва, тваринництва, багаторічними та енергетичними культурами. До прикладу, валовий дохід від експорту з 1 га кукурудзи — 1 100 євро, в той час як ціна за 1 га енергетичної культури та вироблений з неї метан складе 5 000 євро.
У сучасному світі існує тенденція до вироблення біоенергетики. Так, наприклад, вектор розвитку с.-г. Німеччини, у своїй більшості направлений саме на енергетичні культури, що демонструє великий ступінь диверсифікації. 16% сівозмінних площ припадають саме на такі рослини. Не менш цікавим є той факт, що: «Якщо Україна використає 8% cвоїх сівозмінних земель під енергокультури, то кількість отриманого метану закриє нашу потребу в імпорті природного газу», — запевняє експерт.
Це дозволить зробити агровиробництва енергетично незалежними, а Україну стійкою до енергетичного терору.
Оскільки агросектор є одним із основних шляхів отримання валютної виручки в Україні, є сенс забезпечувати світ продуктами ягідництва, тваринництва, багаторічними та енергетичними культурами. До прикладу, валовий дохід від експорту з 1 га кукурудзи — 1 100 євро, в той час як ціна за 1 га енергетичної культури та вироблений з неї метан складе 5 000 євро.
На фото біонергетичний завод агрохолдингу Галс Агро
Джерело: Біоенергетична Асоціація України
Джерело: Біоенергетична Асоціація України
Самодостатні агрокомплекси
З оновленням стандартів захисту довкілля та прагненням до збільшення дохідності, найбільш дієвим шляхом буде створення самодостатніх агровиробництв. За словами Сергія Kравчука, такі підприємства можуть включати в себе наступні напрямки роботи:
З оновленням стандартів захисту довкілля та прагненням до збільшення дохідності, найбільш дієвим шляхом буде створення самодостатніх агровиробництв. За словами Сергія Kравчука, такі підприємства можуть включати в себе наступні напрямки роботи:
- вирощування культури для готової продукції (наприклад буряк, з якого виробляють та продають цукор, відходи у вигляді жому та патоки направляються на біоенергетику);
- вирощування енергетичних культур;
- вирощування зернових культур, частина яких, продається у першопочатковому висушеному вигляді, інша — потрапляє на комбікормові заводи, частка з яких йде на тваринництво, яке, частково, у свою чергу, перетворюється у м'ясопереробку.
Оновлення стандартів декарбонізації та захисту навколишнього середовища
Проблематика перевиробництва зерна у Європі призвела до виникнення схем із відновлювальної енергетики. Суть такого методу полягає у зменшенні кількості пального, яке видобувається з надр землі, замінюючи його горючим, яке можливо виростити самостійно. Розведення рослини, які в результаті переробки утворюватимуть біотанол та біометан, дозволяє створювати колообіг природного CO₂ в атмосфері, не забруднюючи її додатковим вуглецем, який з'являється внаслідок згоряння викопного палива. Таким чином виник тренд на декарбонізацію, в основі якого лежить зупинка викидів в атмосферу надлишкового вуглекислого газу — ділиться ментор.
Проблематика перевиробництва зерна у Європі призвела до виникнення схем із відновлювальної енергетики. Суть такого методу полягає у зменшенні кількості пального, яке видобувається з надр землі, замінюючи його горючим, яке можливо виростити самостійно. Розведення рослини, які в результаті переробки утворюватимуть біотанол та біометан, дозволяє створювати колообіг природного CO₂ в атмосфері, не забруднюючи її додатковим вуглецем, який з'являється внаслідок згоряння викопного палива. Таким чином виник тренд на декарбонізацію, в основі якого лежить зупинка викидів в атмосферу надлишкового вуглекислого газу — ділиться ментор.
Як знайти своє місце.
Методологема діяльності
Методологема діяльності
Щоб усвідомити своє місце в агро, експерт рекомендує зробити наступні п'ять кроків:
1. Аналізуй та візуалізуй
Здійснити аналіз свого положення станом на сьогодні: хто і що тебе оточує. Візуалізуй це за допомогою схеми, де в центрі знаходишся ти сам.
2. Зосередься
Спробуй визначитися чи подобається тобі те, що ти бачиш. Не задовольняє? Для тебе є крок №3.
3. Визначся
Будь сміливим визнати те, чого ти хочеш.
4. Плануй
Склади перехідний план до омріяного результату.
5. Дій
Сміливо та наполегливо починай його реалізацію, головне — не бійся помилок.
Якщо хочеш дізнаватися більше про тренди розвитку, закордонний досвід та успішні кейси в агросекторі, підписуйся на телеграм канал АгрокебетиPRO. Тут ти знайдеш більше інформації про цікаві безкоштовні зустрічі, навчальні можливості, актуальні вакансії, та професійні поради від менторів.
30 березня запрошуємо тебе на третю онлайн-зустріч із заступником директора з розвитку Грейт Плейнз в Україні, Олександром Прохоровим. Тема вебінару: «Карбонове сільське господарство: технології мінімального обробітку ґрунту», реєструйся за посиланням: https://forms.gle/peJubPrLSFCFNrJU9
30 березня запрошуємо тебе на третю онлайн-зустріч із заступником директора з розвитку Грейт Плейнз в Україні, Олександром Прохоровим. Тема вебінару: «Карбонове сільське господарство: технології мінімального обробітку ґрунту», реєструйся за посиланням: https://forms.gle/peJubPrLSFCFNrJU9
Про проєкт «Агрокебети»:
Освітній проєкт «Агрокебети» ініційовано Алексом Ліссітсею та реалізується асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) на базі Національного університету біоресурсів і природокористування України з 2019 року. Його мета – підготовка фахівців (farm managers) нового покоління для потреб сучасного агробізнесу.
Новітній освітній проєкт «Агрокебети» реалізується у восьми закладах вищої освіти:
Національному університеті біоресурсів та природокористування України (НУБіП України),
Сумському національному аграрному університеті (СНАУ),
Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля (СНУ ім.В.Даля),
Херсонському державному аграрно-економічному університеті (ХДАЕУ),
Миколаївському національному аграрному університеті (МНАУ),
Таврійському державному агротехнологічному університеті імені Дмитра Моторного (ТДАТУ ім.Д.Моторного),
Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка (ЛНУ ім. Т. Шевченка) та
Національному університеті «Чернігівська Політехніка».
Проєкт підтримують провідні компанії України:
New Holland Agriculture, ІМК, Bayer, Галс Агро, МХП, Kuhn, УАПК, Amazone, Credit Agricole, Vaderstad, Посольство Королівства Нідерланди в Україні, International Finance Corporation, Drone.ua, AgroHub, HarvEast.
Освітній проєкт «Агрокебети» ініційовано Алексом Ліссітсею та реалізується асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) на базі Національного університету біоресурсів і природокористування України з 2019 року. Його мета – підготовка фахівців (farm managers) нового покоління для потреб сучасного агробізнесу.
Новітній освітній проєкт «Агрокебети» реалізується у восьми закладах вищої освіти:
Національному університеті біоресурсів та природокористування України (НУБіП України),
Сумському національному аграрному університеті (СНАУ),
Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля (СНУ ім.В.Даля),
Херсонському державному аграрно-економічному університеті (ХДАЕУ),
Миколаївському національному аграрному університеті (МНАУ),
Таврійському державному агротехнологічному університеті імені Дмитра Моторного (ТДАТУ ім.Д.Моторного),
Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка (ЛНУ ім. Т. Шевченка) та
Національному університеті «Чернігівська Політехніка».
Проєкт підтримують провідні компанії України:
New Holland Agriculture, ІМК, Bayer, Галс Агро, МХП, Kuhn, УАПК, Amazone, Credit Agricole, Vaderstad, Посольство Королівства Нідерланди в Україні, International Finance Corporation, Drone.ua, AgroHub, HarvEast.
FACEBOOK
YOUTUBE
TELEGRAM
INSTAGRAM
ЗВ'ЯЖИСЬ З НАМИ:
ПІДПИСУЙСЯ НА НАС
ОСТАННІ НОВИНИ
Сайт використовує файли cookies для аналізу трафіку і налаштування реклами.
НОВИНИ З КЕБЕТОЮ
Залишай свою пошту та слідкуй за новинами проекту!
*Підписуючись на розсилку, ви погоджуєтеся на використання персональних даних