Я стала частиною програми «Агрокебети» дуже спонтанно. Після навчання у Нововолинському ліцеї моя шкільна подруга стала студенткою Національного університету біоресурсів та природокористування. В той час я навчалась в Луцьку на спеціальності «Прикладна лінгвістика» та слухала її розповіді про аграрну галузь, з якою я себе зовсім не асоціювала і себе у ній не бачила. Від подруги і почула про проєкт «Агрокебети».

Після отримання диплому бакалавру у своєму університеті я зрозуміла, що перспективи, про які нам розповідали – це міф, і працювати за спеціальністю мені вдасться лише вчителем чи викладачем. Це не входило в мої плани, тож я почала шукати щось нове та цікаве.

Одного разу я приїхала до Києва, щоб поспілкуватись із представниками іншого університету. Зустріч перенесли, час в мене був, тож я вирішила заїхати до НУБіП та дізнатись про програму «Агрокебети». Після розмови з деканом та заступником декану я справді зацікавилась проєктом і почала шукати та накопичувати потрібний бекграунд для навчання.

Прочитала багато книжок – та поступила. Але на цьому історія лише почалась; всі інші мали досвід та знання у аграрній галузі, а мені довелось з самого початку наздоганяти їх.

Коли настав мій час обирати ментора, я не була готова – не розуміла, хто є хто з менторів, їхня популярність у аграрній галузі була мені невідома. Я пошукала в інтернеті, хто є ті люди та створила для себе перелік тих, з ким було б цікаво познайомитись.

Але, крім декількох кандидатур практиків, з часів вступної співбесіди я підтримувала контакти із Ольгою Петренко, директором з персоналу та комунікацій компанії Cygnet Agrocompany. Вона сама мені зателефонувала на початку навчання, ми час від часу спілкувались та, коли прийшов час, я вирішила, що вона буде найкращої кандидатурою на роль мого ментора.

Трохи згодом, якраз напередодні початку практики, Ольга Геннадіївна стала моїм працедавцем – вона запросила мене до PR-команди компанії.

Під час проходження практики мене, як новопризначену піар-спеціалістку компанії, включили у всі процеси роботи компанії: рослинництво, тваринництво, елеваторні послуги. Я їздила на виробництво, відвідувала підрозділи та усюди мені про все розповідали.

Відверто кажучи, мені дуже повезло – я потрапила на посаду, яка не передбачає ґрунтовних знань аграрної науки. Мені не довелось надолужувати багато спеціалізованої інформації. Я розуміюсь на всьому, чого навчали на програмі «Агрокебети», однак потрапити в комунікаційну галузь все одно вважаю за велику вдачу.

Відверто кажучи, ні. До цього треба готуватись. Наприклад, треба пам'ятати, що ввечері, після роботи, треба додивитись якусь лекцію з університету.

З іншого боку, такий режим дозволив поєднувати декілька справ. Зокрема, робота та навчання не стали один одному заважати, а чудово влаштувались паралельно. Я працюю онлайн вже майже рік і мені дуже зручно працювати з дому. Тут я і навчаюсь: після випуску з НУБіП я почала вивчати інтернет-маркетинг, за це навчання сплачує компанія.