Стань студентом прогресивної програми - отримай квиток у майбутнє!
Який диплом ти маєш?
Обери один із університетів, в якому бажаєш навчатися на програмі “Агрокебети”:

АЛЕКС ЛІССІТСА, ІМК:
«Нам потрібні ті, хто хоче знати агрономію, тваринництво, інженерію, економіку, менеджмент та управління»

Минули майже два місяці з для старту третього навчального року оновленої магістерської програми «Агрокебети». За цей час встигли повернутись з практики студенти другого року навчання, вийти до аудиторій університетів студенти першого року, після чого майже всі потрапили в «червоні» карантинні зони з дистанційним навчанням.

Чи приречені «Агрокебети» на онлайн-навчання і яким воно може бути? Хто долучився до «сім'ї агрокебетів» та які партнери у проєкту в цьому році? Поспілкувались про це та інше з Головою Наглядової ради проєкту, генеральним директором компанії «ІМК» Алексом Ліссітсею.
Один з моїх друзів каже: той, хто не змінюється, помирає. Так і з проєктом «Агрокебети», який є дуже живим та таким, що постійно та швидко змінюється. Його команда має на меті не зупиняти ці зміни та цей розвиток, намагаючись вдосконалювати і сам проєкт, і всіх його учасників.

Коли ми починали три роки тому, у проєкта була зовсім інша ідеологія, від нього були інші очікування. Рік тому змінилось все: ніхто не очікував на пандемію коронавірусу, яка перевела всю світову систему освіти в онлайн режим. Для сільськогосподарської освіти це стало окремим викликом, адже далеко не все можна пояснити в такому режимі. Потрібна практика, формування практичних навичок та вмінь. Цього вересня ми почали третій забіг зі сподіваннями на зменшення онлайн складової та фокусом на практичні заняття.

Тим не менш, онлайн-навчання показало нам, що багато речей не потребують довгих подорожей і можуть бути реалізовані у дистанційному режимі. Зокрема, ми в минулому навчальному році запросили для проведення онлайн-лекцій більше закордонних викладачів, ніж планувалось на початку. Так, навесні 2021 року лектори з Аргентини, не полишаючи своїх кабінетів, протягом тижня читали лекції українським студентам, розповідаючи про агротехнології своєї країни.
Розкажіть більше про збільшення родини «Агрокебети» - про два нові університети?
Так, ми дуже раді вітати у нашому колі нові виші – Миколаївський національний аграрний університет та Львівський національний аграрний університет. З МНАУ ми вже якийсь час знайомі – студенти та викладачі університету раніше вже брали участь в активностях проєкту «Агрокебети». У цьому університеті програма реалізується на базі спеціальності «Агрономія», із додаванням економіки, менеджменту та особистої ефективності тощо.

З Львівським університетом ми знайомі менше, але в захваті від його участі. Бачу перед нами завдання забезпечити максимально ефективне навчання за програмою.
Хотілося б дізнатись про бізнес-партнерів проєкту «Агрокебети» – аграрні компанії, які стали спонсорами та учасниками: проводять гостьові лекції, організовують візити на свої потужності, надають менторів та беруть практикантів з числа студенті проєкту?
Коли ми створювали програму три роки тому, бізнес мав інші очікування від неї. Велика кількість українців виїжджала за кордон і нам треба було терміново шукати та готувати спеціалістів. З початком пандемії багато спеціалістів повернулись до країни та працевлаштувались в місцевих компаніях, втамувавши кадровий голод компаній.

Однак за час існування проєкту бізнес зрозумів, що без участі в оновлених освітніх програмах в нього може не бути майбутнього. Якими б не були і скільки б не було спеціалістів зараз, незабаром будуть потрібні професіонали з новими знаннями. Саме тому майже всі бізнес-партнери проєкту лишаються з нами рік за роком.

Ми зіштовхнулись із іншою проблемою по мірі реалізації програми: немає поки відповіді, яким чином залучити випускників аграрних університетів до роботи в українських аграрних компаніях. Всі студенти, що провчились п'ять років в університеті, розраховують на роботу в центральних офісах компаній, які у своїй більшості розташовані у Києві. І мало хто хоче їхати в Семенівку на Полтавщині.

Цю проблему треба вирішувати на рівні держави, адже вона – загальноукраїнського масштабу, і вирішувати комплексно. Пояснювати батькам, що їхня дитина, яка повернеться з навчання на роботу до рідного села – не лузер. Проводити якісний інтернет по всій країні, надавати медичні послуги, будувати садки, школи та інші інфраструктурні елементи. В цілому, створювати на селі умови для молодих спеціалістів. Бо в нас через 5-7 років по країні можуть стояти пусті села, бо молодь не хоче туди повертатись. Згодом це станеться і з районними центрами, якщо не робити нічого.
Яким, на Ваш погляд, має бути студент, який бажає стати учасником проєкту «Агрокбети»? В розрізі нововведень цього року, до чого варто йому готуватись?
На жаль, імплементація нововведень показала, що ми зараз маємо шанс знищити магістерську освіту як таку. Постійні новини та зміни приводять до того, що бакалаври, які знають англійську, їдуть до Польщі, Чехії чи Словаччини. Там вони отримають освіту, яка визнається по всьому світі. Тож постійні зміни до добра не доведуть.

З іншого боку, рівень та вимоги до знань і справді мають бути переглянуті та актуалізовані. Сьогодні не можна уявити агронома, який не розуміється на економіці. Або агроінженера, який не знає, яким чином обраховується собівартість обробітку поля.

Тому на «Агрокебети» мають йти ті, хто бажає стати «польовим командиром»: зі знаннями агрономії, тваринництва, садівництва, інженерії, економіки, менеджменту, управління. Ті, хто бажає вчитись, щоб ставати професіоналами нової генерації.

Така філософія має стояти на першому місті для кожного, хто бажає чи хто вже навчається на програмі «Агрокебети»: я хочу вийти з програми польовим командиром, маючи повний обсяг інформації по усіх профільних напрямках знань.
На «Агрокебети» мають йти ті, хто бажає стати «польовим командиром»: зі знаннями агрономії, тваринництва, садівництва, інженерії, економіки, менеджменту, управління. Ті, хто бажає вчитись, щоб ставати професіоналами нової генерації.
Алекс Ліссітса, CEO «ІМК»
Чи буде у цьому році збільшуватись кількість міжнародних партнерів проєкту?
Наразі ми маємо двох великих партнерів – це Європейський банк реконструкції та розвитку та USAID, яким ми дуже вдячні за підтримку. Сподіваємось на тривале продовження співпраці, адже їхня допомога університетам Півдня та Сходу України неоціненна.

Для Луганського національного аграрного університету ця допомога – свідоцтво того, що про них пам'ятають, дбають та підтримують. Для університетів Херсону та Миколаєва важлива допомога, адже регіон потрапив до зони ризикованого землеробства, тож програми дослідження та впровадження іригації тут дуже потрібні.

Окрім перерахованих партнерів, ми проводимо перемовини з урядом Німеччини, який починає програму підтримки професійної аграрної освіти в Україні, а також постійно перебуваємо на зв'язку з колегами з Великобританії та Данії. Сподіваюсь, ці програми стануть добрими партнерами проєкту «Агрокебети».
Магістерську програму «Агрокебети» започатковано асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» у 2019 році. Його мета – підготовка farm managers нового покоління для потреб сучасного агробізнесу. Програма реалізується у шести навчальних закладах: з 2019 року – у Національному університеті біоресурсів та природокористування, а з 2020 року – ще й у Вінницькому, Сумському, Луганському, Харківському та Таврійському національних аграрних університетів.
Проєкт підтримують провідні компанії України: New Holland, ІМК, Bayer, «Галс Агро», Limagrain, HORSCH, HarvEast, «Август Україна», «Євраліс», МХП, Syngenta, AgroHub, SmartFarming, Arzinger та PwC.
ОСТАННІ НОВИНИ
FACEBOOK
YOUTUBE
TELEGRAM
INSTAGRAM
+38-067-769-86-58
+38-067-538-18-81
info@agrokebety.com
ЗВ'ЯЖИСЬ З НАМИ:
ПІДПИСУЙСЯ НА НАС
Сайт використовує файли cookies для аналізу трафіку і налаштування реклами.
Погоджуюсь
Close
НОВИНИ З КЕБЕТОЮ
Залишай свою пошту та слідкуй за новинами проекту!
*Підписуючись на розсилку, ви погоджуєтеся на використання персональних даних
МАЙБУТНЄ ПОЧИНАЄТЬСЯ СЬОГОДНІ!
Розробка та просування:
Ментори
© 2021 Aгрокебети