У вільне плавання:
як аграрні університети готують студентів до роботи в агробізнесі

У світлі сучасних викликів та нових випробувань, аграрна галузь в Україні набуває все більшої ваги та значення. Незважаючи на невпинну боротьбу з ворогом та постійну фізичну загрозу, вітчизняний агросектор продовжує функціонувати та забезпечувати їжею не тільки українців, але й інші країни також. Поточний стан справ дає зрозуміти, що потреба в нових аграріях зростатиме. Тому питання ефективної підготовки студентів-аграріїв до роботи у цьому секторі стає ключовим у визначенні майбутнього розвитку сільського господарства. З огляду на це команда проєкту «Агрокебети», за сприяння Проєкту USAID «Економічна підтримка України» вирішила дізнатися, який поточний стан справ української аграрної освіти сьогодні, чого їй бракує та як в цьому всьому знайти свій шлях студенту. Розібратися в такому нелегкому питанні допомогли координатори проєкту «Агрокебети» у різних ЗВО, а саме: Євтушенко Галина Олександрівна, к. с.-г. наук, доцентка, гарант освітньої програми, завідувачка кафедри біології та агрономії Луганського національного університету імені Тараса Шевченка; Мринський Іван Миколайович, к. с.-г. наук, доцент кафедри ботаніки та захисту рослин, в.о. декана агрономічного факультету Херсонського державного аграрно-економічного університету; Халін Сергій Федосійович, к. с.-г. наук, в. о. завідувач кафедри агрономії та лісівництва Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля; Покопцева Любов Анатоліївна, к. с.-г. наук, доцентка кафедри рослинництва та садівництва імені професора В.В.Калитки Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного; Остапчук Анатолій Дмитрович, декан факультету аграрного менеджменту Національного університету біоресурсів і природокористування України; Селінний Михайло Михайлович, завідувач кафедри аграрних технологій та лісового господарства Національного університету «Чернігівська політехніка».
  • Реальність професійної підготовки кадрів в університетах
За останні роки, агросектор став лідером по впровадженню інноваційних рішень. Умови сучасності вимагають від молодих спеціалістів не тільки теоретичних професійних навиків, але й хорошої практичної підготовки, а також знань у сфері менеджменту, економіки, управління тощо. У більшій мірі, українська професійна освіта ґрунтується саме на теоретичній базі з масштабним охопленням тематик, в той час як практична сторона навчання відстає. Такий підхід до формування навчальних планів у ЗВО не демонструє належної ефективності, що першочергово стає проблемою для студентів та випускників, а потім і для галузі в цілому. Як правило це проявляється саме в процесі працевлаштування молодих фахівців, яким складно знайти свою першу роботу без попереднього досвіду. Фахівці сходяться на думці, що класичній українській освіті бракує практичного спрямування для відточування навиків та реалізації отриманих знань. Тому все більшого сенсу набувають альтернативні навчальні програми на зразок проєкту «Агрокебети», які доповнюють освітній процес та заповнюють практичні прогалини у формуванні молодих фахівців.

Так, декан факультету аграрного менеджменту НУБіП України Анатолій Остапчук основну проблему вбачає в тому, що навчальні програми в університетах зазвичай не мають кооперації з аграрними підприємствами. Роботодавці, зі свого боку, заявляють, що їм потрібні люди, які працюватимуть одразу і матимуть необхідні для цього навички та знання. Загалом складається ситуація, в якій випускнику потрібен щонайменше рік для того, аби здобути практичний досвід і відповідати вимогам компаній. Часто роботодавці не готові наймати співробітників без досвіду роботи.

Завідувачка кафедри біології та агрономії ЛНУ імені Тараса Шевченка Галина Євтушенко каже, що ефективність альтернативних навчальних програм доведена, оскільки таким чином студенти отримують можливість переймати досвід від фахівців-практиків у процесі здобуття освіти, ще до виходу на ринок праці. Саме тому необхідно використовувати такий підхід до навчання, де теорія і практика є взаємопов'язаними та неподільними.

Високу потребу щодо змін в підходах до освітнього процесу демонструє досвід Херсонського державного аграрно-економічного університету. Керівництво навчального закладу разом з Радою роботодавців агрономічного факультету погодили необхідність змін навчального плану, в результаті чого з'явилися такі дисципліни як: «Аграрна інженерія», «Бізнес-менеджмент», «Бізнес-стратегії та маркетингові рішення», «Менеджмент агроценозами», «Особиста результативність», «Комунікативна ефективність», «Смарт-технології в рослинництві», а також «Управління проєктами та змінами». Таку ідею підтримали і представники виробництв, з якими співпрацює навчальний заклад. Як наслідок «…оновлена магістерська програма за спеціалізацією «Агрономія» заповнена студентами на 100%» поділився в.о. декана агрономічного факультету Іван Мринський.

Ще одне проблемне питання, яке виникло в класичній українській освіті дистанційний формат навчання та фізичне перебування частини студентів на тимчасово окупованих територіях, що унеможливлює здобуття практичного досвіду. Любов Покопцева, доцентка кафедри рослинництва та садівництва імені професора В.В.Калитки Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного розповідає, що проєкт «АгрокебетиPRO» допоміг вирішити це питання завдяки побудові процесу взаємодії між студентами та експертами галузі, а також максимально прикладним лекціям від практиків агробізнесу.

З огляду на думки фахівців, варто зазначити, що класичний та альтернативний підхід до освіти доповнюють один одного. Знання, отримані в аудиторіях, є основою для набуття досвіду та професійного зростання. Концепція ідеї ментора дає можливість переймати досвід і знання від реальних експертів, працювати в команді над вирішенням конкретних завдань.
  • Очима викладачів: працевлаштування студентів у процесі навчання
З року в рік зростає тенденція до працевлаштування студентів. Бажання реалізуватися як спеціаліст під час навчання пов'язане з низкою ризиків та незручностей, які можуть трапитися зі студентом, що обмежений часовими ресурсами та досвідом. Однак навіть з урахуванням цього експерти-освітяни солідарні між собою в думці, що це хороша ідея, однак за певних умов. Наприклад, Анатолій Остапчук каже, що позитивно ставиться до початку професійного життя ще під час навчання, особливо якщо мова йде про стажування чи працевлаштування за фахом. Основною відмінністю та перевагою таких студентів є те, що в процесі навчання вони можуть апелювати власним досвідом. Однак паралельно важливо вчасно виконувати навчальний план та складати іспити.


Любов Покопцева висловлює думку, що поєднання теорії і практики є оптимальним рішенням при підготовці фахівців з агрономії. Працевлаштування може мати місце в цьому процесі. Проте робота не повинна займати весь час здобувача. Важливо зберігати баланс, щоб приділяти час й інтелектуальному розвитку. За таких умов особистість може краще розкритися й успішно просуватися на ринку праці.


Зі свого боку Михайло Селінний зазначає, що найкращий час для працевлаштування це 3 курс навчання, весною на початку сезону в агровиробництвах. На цьому етапі студент вже має певні базові знання, які можна закріпити на практиці. А підприємства, в цей період, мають найбільше можливостей для залучення молодих фахівців до виконання певних обов'язків чи робіт. Відповідно за сезон у студента вже з'явиться розуміння процесу виробництва, його організації, а також розвинуться комунікаційні навички тощо. Також в цей час студент може отримати доступ до матеріалів для своєї наукової роботи, провести досліди для кваліфікаційної роботи. Якщо притримуватися даної стратегії і в наступних сезонах, до завершення навчання, то після випуску ми отримаємо фахівця магістра, який має 3-річний стаж практичної роботи.


Сергій Халін вважає, що працевлаштування студентів доречне, якщо воно корелюється зі спеціальністю і відбувається в рамках виробничої практики. Також завідувач кафедри агрономії та лісівництва зазначає, що робота не має займати повний робочий день, бути ненормованою чи такою, де студент повинен займатися самонавчанням. В іншому випадку експерт рекомендує зробити ставку на підвищення свого освітнього рівня.


Зрештою фахівці діляться думками з приводу того як краще поєднувати роботу та навчання:
тверезо оцінюйте власні сили та можливості, розберіться чи справді у вас є можливість поєднувати роботу та навчання
обирайте роботу за спеціальністю, на якій навчаєтеся
опановуйте основи тайм-менеджменту та правильно плануйте власний час
використовуйте застосунки, які допомагають керувати часом
зрозумійте, що гарний фахівець постійно вдосконалює свої практичні навички, тобто знаходиться у постійному процесі навчання
намагайтеся максимально швидко реалізовувати набуті знання на практиці
аналізуйте, яких знань вам бракує, щоб виконувати ту чи іншу роботу. Так ви зможете зрозуміти, на які дисципліни варто звернути більше уваги
оберіть собі наставника, від якого перейматимете досвід
знаходьте час для зустрічей з одногрупниками, оскільки це значно спрощує участь в проєктах та виконанні групових завдань
більшу частину часу приділяйте все ж навчанню, а не роботі
не відкладайте виконання навчального плану та завдань
вчасно звертайтеся про допомогу до викладачів
вивчайте англійську мову, особливо за професійним спрямуванням
вкладайте частину зароблених коштів в саморозвиток
плануйте своє життя та виділяйте основні вектори розвитку
будьте ініціативними, але й терплячими також
не лінуйтеся, адже лінь — це ворог продуктивності
якісно відпочивайте та майте хобі, щоб переключати свою увагу: займайтеся спортом чи мистецтвом
приділяйте увагу власному здоров'ю та регулярно проводьте check-up організму
Питання суміщення навчання та роботи не передбачає універсального рецепту, який підходитиме однаково всім, проте, можливо обрати з переліку варіантів — як самостійно планувати власний час чи обрати індивідуальний графік навчання, так і заручитися лояльністю роботодавців, які зазвичай готові пропонувати умови часткового залучення та співпраці, що будуть зручними для обох сторін.
  • Підвищуємо шанси на працевлаштування
Ми поцікавилися у координаторів, як студенту підвищити власні шанси на працевлаштування в аграрній компанії.
Іван Мринський рекомендує наступне:
    • якщо вас зацікавила конкретна аграрна компанія, спочатку спробуйте потрапити до неї на виробничу практику;
    • обирайте роботу, яка буде приносити вам задоволення, а не тільки дохід. Бажання працювати і розвиватися відкриє перед вами безліч перспектив;
    • реально оцінюйте свої можливості. Не варто одразу йти на високі керівні посади, спочатку набудьте досвіду;
    • оцініть перспективи розвитку підприємства та зрозумійте чи є у нього майбутнє;
    • пам'ятайте: «Досвід за плечима не носити». Обирати аграрну компанію потрібно, але не приймайте рішення надто довго. Отримайте практичного досвіду у роботі, а далі вирішуйте самостійно, залишатися працювати далі, чи прагнути до нових висот.
Галина Євтушенко зазначає, що важливо:
    • скласти правдиве резюме;
    • реально оцінювати свої спроможності в якості працівника;
    • завжди бути готовим до навчання в процесі роботи;
    • слідкувати за своєю поведінкою;
    • навчитися бути педантичним у своїй роботі.
Халін Сергій ділиться думкою, що для вдалого проходження співбесіди потрібно:
    • знати історію, напрями діяльності, структуру та фінансові можливості компанії;
    • бути висококваліфікованим спеціалістом у сфері сільського господарства або в своїй галузі;
    • бути контактним та відкритим до обміну досвідом з провідними співробітниками аграрних компаній;
    • мати бажання постійно підвищувати свій професійний рівень, освоювати новітні технології;
    • бути ознайомленим з вітчизняною та зарубіжною інформацією, яка пов'язана з діяльністю компанії.
Анатолій Остапчук запевняє, що вам не обійтися без:
    • чіткої та зрозумілої мотивації;
    • знання новітньої техніки і технологій;
    • достойного рівня володіння англійською мовою;
    • вміння працювати на результат, відповідальності та стресостійкості;
    • навиків дипломатичності та гнучкості.
Любов Покопцева радить:
    • перед співбесідою ознайомитися з історією та напрямами роботи компанії;
    • показати щиру зацікавленість та готовність до навчання;
    • чітко визначити для себе до чого ви прагнете;
    • постійно підвищувати свій освітній рівень, оскільки щодня створюються нові технології, про ви повинні мати хоча б елементарне уявлення;
    • подбати про охайний зовнішній вигляд та позитивний настрій на співбесіді.
Михайло Селінний вважає, що для успішного працевлаштування необхідні:
    • справжнє бажання працювати в обраній компанії;
    • працелюбність та здатність досягати результату;
    • ініціативність, а потім і залученість у процеси;
    • комунікабельність, яка входить в ТОП затребуваних навичок серед кандидатів;
    • наявні базові фахові компетенції.
  • Звідки студенту черпати знання та натхнення