Романтика та виклики у роботі агронома

Сільське господарство завжди відігравало важливу роль у розвитку та функціонуванні нашої країни. Сьогодні Україна стикається з низкою викликів та труднощів, особливо в умовах повномасштабного вторгнення росії. Водночас вагомість галузі тільки зростає, незважаючи на всю складність ситуації. Так, агробізнес єдиний, хто зміг за час війни наростити потенціал, враховуючи свою частку в структурі ВВП з 41% до 52%, та збільшити експорт. Забезпечення харчової безпеки та економічного розвитку країни стає ключовою роллю для агросектору в нинішніх умовах. У цьому контексті професія агронома набуває особливого значення, стає невід'ємною та ключовою для досягнення ефективного сільськогосподарського виробництва. Саме тому, аби краще зрозуміти особливості роботи та труднощі пов'язані із нею, проєкт «Агрокебети», за сприяння Проєкту USAID «Економічна підтримка України» поспілкувався з висококласними експертами агрономії: головним агрономом групи компаній «Агро-Регіон», Юрієм Лисаком; директором з виробництва в галузі рослинництва групи компаній Агровіста, Дмитром Васильєвим; головним агрономом кластеру «Буковина» CFG, Ростиславом Сеником та головним агрономом кластеру «Галич» CFG, Іваном Слівінським.

Агрономія є однією з найважливіших галузей в Україні, яка визначає розвиток сільського господарства країни. Завдяки вмінням, знанням та важкій праці агрономів, Україна займає одне з провідних місць у світі з виробництва сільськогосподарської продукції. Тому варто приділити увагу сутності професії та її основним аспектам. За словами експертів, агроном — це менеджер і законодавець поля. В зону компетенцій фахівця входить широкий спектр завдань, в залежності від специфіки роботи підприємства. Наприклад, серед найбільш поширених вирощування рослин, вивчення ґрунтів, застосування добрив, боротьба з хворобами та шкідниками, а також впровадження сучасних агротехнологій. Він володіє глибокими знаннями про рослинництво, ґрунтознавство, пестициди, генетику рослин та інші аспекти, що впливають на сільськогосподарське виробництво. Добре орієнтується у сфері агрохімічних технологій, хімії, біології, ботаніки та математиці для створення правильних розрахунків. За словами Юрія Лисака, cаме агроном приймає рішення що та на яких полях сіяти, коли здійснювати обробіток ґрунту, а також ухвалює усі маніпуляції з рослинами. Інший експерт, Ростислав Сеник додає, що велику частину щоденної праці агронома складає планування технологій вирощування культур, сівозміни та структури посівних площ, а також моніторинг виконання технологічних операцій та фітосанітарного стану полів.

Сезонність роботи часто викликає роздуми про діяльність агронома. Може здаватися, що фахівці працюють тільки двічі на рік: під час посівної та в період збирання врожаю. Однак таке судження є помилковим. По-перше, процес розпочинається ще до висадки. Перед висаджування посівного матеріалу необхідне детальне вивчення умов, в яких воно здійснюватиметься, планування технологічних моментів.

Також важливим є збирання врожаю, яке обмежене у часі. Таким чином, найбільш піковими періодами для агрономів є весна та перший місяць осені. В гарячу фазу роботи агроном постійно перебуває в полі, спостерігає за станом посівів, переміщує техніку, налагоджує та встановлює норми, коригує плани вже на етапі виконання. Проте, як розповідають фахівці, роботи у міжсезоння також вистачає. Так, восени, в зону відповідальності спеціалістів входить: аналіз результатів та помилок при вирощуванні попереднього врожаю, планування та коригування технологій. Взимку — контроль за за культурами, моніторинг та боротьба з мишовидними гризунами, оцінка ризиків для посівів при несприятливих погодних умовах, навчання та підвищення своїх професійних знань та навичок. Також агроном займається складанням бюджетів та ревізією.

Згідно досліджень компанії Agrohub, порівняно із березнем 2021 року, станом на кінець 2022 року, рівень доходу агрономів, включно з бонусами, зріс від 9% до 55% в залежності від посади та компанії. Таким чином, середня зарплатня головного агронома становить 61,5 тис. грн, 35,7 тис. грн для провідного спеціаліста та 22,4 тис. грн — лінійного. Також із позитивних моментів варто зазначити, що у 2022 році 85% агрономів мали змогу користуватися службовими автомобілями або отримувати компенсацію на паливо та обслуговування власного транспорту. 70% працівників були забезпечені бодай разовим харчуванням, 100% мали право пільги на житло. До того ж, 99% агрономів мають доступ до навчання. Через динамічність професії та постійні зміни умов для вирощування, ця прерогатива розповсюджена найбільше саме серед них, у порівнянні з фахівцями інших спрямувань. Однак такі переваги надаються не з проста. Дмитро Васильєв ділиться, що поле диктує свої правила та варіацій розвитку процесів, які відбуватимуться на ньому. В умовах воєнного стану, стало складно або неможливо впливати на ряд факторів, а саме експорт, кадровий голод, який пов'язаний з мобілізацією та ускладнений імпорт сільськогосподарської техніки. Тому праця агронома важка, вимагає великої кількості знань та передбачає ненормований робочий графік, а часом навіть небезпечна, зважаючи на обставини сьогодення.

Професія агронома існувала ще тоді, коли навіть не мала своєї назви. Так чи інакше, після процесу розпаювання, кожен, хто отримував власні гектари, cтавав агрономом на своїй землі. Безперечно, з розвитком сільського господарства та технічним прогресом, знання та вміння змінилися, але можливість їх осягнути — залишилася. Загалом експерти розділяють думку, що стати агрономом може кожен, хто має на це бажання.

Відповідаючи на запитання про найкращі моменти в професії, фахівці поділились власними судженнями про те, що їм подобається в роботі найбільше. Так, усі експерти відзначають динамічність діяльності та відсутність рутини. Наприклад, Юрій Лисак зазначає, що не буває двох однакових сезонів. Завжди наявні відмінності в погодних умовах, у наявності чи відсутності шкідників та їх видах. Часті відрядження та зустрічі світанків також створюють особливу атмосферу постійного драйву.

Однак не обійдеться і без ложки дьогтю, до чого варто бути готовим, коли обираєш фах агронома. По-перше, основний виклик на який вплинути неможливо, що може засмучувати найбільше — погодні умови. Часто вони складаються не на користь аграріїв, проте, на щастя, використання гнучких технологій допомагають підлаштовуватися під осбставини. По-друге, поява шкідників, які можуть завдати серйозних втрат при неправильні діагностиці та невдалому підборі засобів захисту. По-третє, недооцінка роботи агронома, у зв'язку з чим велика кількість зусиль йде на привернення уваги та доведення власної значимості для успішності врожайності й прибутку компанії. Окремо варто зазначити кадровий голод та стрибки цін на глобальному ринку, які призводить до збитків на підприємствах.

Тема розвитку та впровадження штучного інтелекту огорнута лякаючими теоріями про те, що зовсім скоро людей замінять машини, тому багато хто втратить своє робоче місце. Досвідчені аграрії налаштовані більш оптимістично та вважають, що ШІ скоріше друг, ніж ворог. Експерти вбачають в ньому помічника, який допомагатиме в прийнятті правильних рішень, оброблятиме великі масиви даних. Однак замінити агронома йому не під силу через значну кількість викликів, які потребують творчих підходів та нестандартних рішень з урахуванням всіх дотичних умов.

Розглядаючи для себе фах агронома, провідні експерти рекомендують використовувати наступні підходи у професійній діяльності та керуватися наступними порадами:

Таким чином, з огляду на усе вищесказане, професію агронома складно переоцінити. Фахівці даного спрямування користуються великим попитом сьогодні, та залишатимуться затребуваними і надалі. Спеціальність має велике значення в сучасній Україні, особливо в умовах війни. Агрономи забезпечують стійкість продовольчої безпеки, сприяють розвитку національної економіки та забезпечують сите майбутнє для кожного. Їхні знання, експертиза та робота є необхідними для вирішення складних викликів, з якими стикається країна.

Довідково:

«АгрокебетиPRO: навчання, менторство, працевлаштування та підприємництво» — спільний проєкт освітньої програми «Агрокебети» та асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», який реалізується за сприяння Проєкту USAID «Економічна підтримка України». Мета ініціативи допомогти охочим та зацікавленим аграріям у кар'єрному розвитку та підтримці постраждалому бізнесу.