Юрій Петрук: «Такі конкурси, як «Агрокебети Competition», максимально стимулюють молодь до отримання тих навичок, яких насправді гостро не вистачає»

Скажу відверто: спочатку я дещо сумнівався, чи збереться достатня кількість учасників конкурсу, чи будуть реально цікаві проєкти і чи ми правильно зробили, обмеживши участь у конкурсі.

Виявилось, що в «агрокебетів» специфічний тип комунікації: вони насправді уважно все вислухали, поставили кілька питань і більше практично не реагували на наші повідомлення. Мене реально хвилювала та тиша, що настала після офіційного старту. Але виявилося, що всі просто пішли працювати над проєктами.

Окрім складної асинхронної комунікації, незвичайним для мене було ще те, що майже всі проєкти було подано протягом останніх кількох годин до дедлайну.

Але після закінчення збору презентацій у процесі ознайомлення із першими роботами ми в журі були приємно здивовані якістю та рівнем підготовки проєктів.

По-перше, були обрані дуже адекватні теми, без зайвого фантазування. Скажу як людина з досвідом в організації хакатонів – це прямо хороший показник.

По-друге, деякі команди справді добре попрацювали над бізнес-моделями та достатньо глибоко занурилися у роботу з даними.

З іншого боку, «Агрокебети Competition» не став винятком серед подібних змагань – частина презентацій була «непрезентабельною». На жаль, в Україні історично є проблема, що описується приказкою: «Вміла готувати, та не вміла подавати». У нас не прийнято вчитися презентувати себе, представляти свою роботу, запаковувати ідеї та публічно їх відстоювати – така культура просто не сформована. І тут є великий потенціал для росту та розвитку.

У більшості українців відсутні presentation skills. Нас все ще вчать бути частиною механізму, але не розказують, як бути окремою особистістю.

Такі конкурси, як «Агрокебети Competition», максимально стимулюють молодь до отримання цих навичок, яких насправді гостро не вистачає. Особливо це допомагає студентам з регіонів, у яких набагато менше можливостей проявити себе та донести свої ідеї. Так, власне, і сталось з проєктом-переможцем, який підготували студенти з Мелітополя. Можу сказати, що завдяки добре структурованій та візуально гарній презентації команді відразу поставили високі бали.

Така можливість прокачати навички створення презентації та її публічного представлення – це дуже важлива частина конкурсу.

Окрім того, такі конкурси – чудова нагода проявити свої лідерські здібності: зібрати команду, розподілити ролі та обов'язки, довести свою точку зору, чи відстояти позицію. Це дуже важливо, адже ми говоримо про студентів, які в майбутньому стануть управлінцями. Вони мають чітко, адекватно та зрозуміло доносити свою думку.

Звичайно, варто. При чому, у будь-якому форматі. Поясню свою точку зору.

У форматі «Агрокебети Competition» такі конкурси – гарна практика для студентів програми. Прийнявши участь, вони можуть зробити висновки на майбутнє: яка презентація краще працює, наскільки глибоко варто опрацьовувати ідею, як налаштовувати внутрішню та зовнішню комунікацію. Для студентів програми «Агрокебети» це – хороша можливість помилятися, але швидко та безболісно.

Також важливий момент – це публічність змагання і можливість бачити роботи та презентації інших команд. Це формує певний benchmark, який дозволяє зрозуміти, що потрібно робити і що змінювати у своїх діях для досягнення успіху. Також велику роль відіграє зворотній зв'язок від експертів з журі.

На більш високому рівні такі конкурси дуже важливі тим, що вони розвивають екосистему. Вони дають можливість учасникам познайомитись і придивитись один до одного: хто що робить, хто що вміє, кому не вистачає якої складової. А нові ідеї та успішні проєкти народжуються саме там, де їх обговорюють.

Якщо ми говоримо саме про формат конкурсу для студентів програми «Агрокебети», то можливо, варто його проводити трохи пізніше у рамках навчального курсу, щоб студенти встигли пройти всі необхідні фінансові дисципліни, оскільки деяким командам важко давалась побудова бізнес-моделі. З іншого боку, це – гарна мотивація самим отримати ці знання, щоб потім із більшим розумінням практичної користі вивчати цю дисципліну.

Точно потрібно більше уваги приділити комунікації з учасниками на тему підготовки презентацій. Також можна більше розвинути історію із залученням сторонніх учасників та подумати, на яких умовах і з якою мотивацією команди могли б залучати до роботи над проєктами справді потужних експертів з ринку.

Ще один напрямок – це власне формат. Поняття «конкурс студентських робіт», яким, по суті, і був «Агрокебети Competition», має дуже розмите значення. З одного боку – це освітня активність та частина навчального процесу, тобто «участь заради участі». З іншого боку, було б круто, якби студентські проєкти втілюватись у життя, а не залишалися просто ідеями. Але для цього потрібно покращувати глибину підготовки та знаходити ресурси для допомоги у їх практичній реалізації.

Майбутнім учасникам я рекомендую почати з вивчення робіт своїх попередників.

По-друге, раджу уважно вивчити, що таке «стартапи», як вони працюють, як будуються бізнес-моделі та як правильно все це презентувати.

Цьогорічним учасникам я бажаю попрацювати над своїми помилками і не забувати про свої проєкти, а вдосконалювати і допрацьовувати їх. Потрібно, щоб вони зрозуміли, що їх ідеї справді мають шанс на реалізацію та підтримку з боку лідерів ринку.