Протягом понад місяця Україною ходить війна: вбиваючи людей, руйнуючи будівлі та змушуючи зніматись з місця та евакуюватись – хоч куди. Страждають не лише люди, але й інституції та будівлі. Нерідко цілями російських ракет та бомб стають заклади освіти, серед яких – українські аграрні університети та коледжі.

Багато будівель зруйновано, а вцілілі - перетворились на притулки для студентів та викладачів, як власних, так і біженців з інших регіонів. І якщо зруйноване будемо усім світом відроджувати після нашої перемоги, то вцілілим закладам потрібна допомога. Ми маємо гуманітарну кризу через внутрішню евакуацію: студенти та викладачі аграрних університетів та коледжів Півдня, Сходу, Центру та Півночі змушені покинути домівки та роботу і переїхати до більш безпечних районів Західної України. Без речей, без запасів харчів, а подекуди - без усього, бо втратили домівки через обстріли та окупацію.

У багатьох коледжах немає електрики, опалення та води - особливо у Чернігівській, Київській, Сумській, Харківській, Луганській, Донецькій, Запорізькій, Херсонській та Миколаївській областях. Незважаючи навіть на це, студенти бажають продовжувати навчання задля майбутнього української аграрної галузі та світової продовольчої безпеки.

Також для ініціативи життєво необхідним є поширення інформації про неї на широкий міжнародний загал: для іноземних компаній, організацій та окремих осіб.
Якщо ви маєте можливість, будь ласка,

розповсюдьте посилання на англійську версію

перешліть цей лист-звернення.