Стань студентом прогресивної програми - отримай квиток у майбутнє!
Який диплом ти маєш?
Обери один із університетів, в якому бажаєш навчатися на програмі “Агрокебети”:

SUCCESS STORY: Роман Борисенко

Роман Борисенко
Роман Борисенко, студент Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного, завдяки знанням, навичкам та досвіду практики обрав для себе кар'єрний шлях – стати консультантом з питань ведення сільськогосподарського бізнесу.

Цей план він вигадав завдяки спілкуванню з діючими консультантами, які відвідували АПК «Істок», де Роман проходив практику, та завдяки ментору, який ділився з ним великим обсягом знань. Заповнивши три блокноти, Роман вирішив, що йому подобається збирати інформацію з поля та з теоретичних джерел, систематизувати її та аналізувати, щоб у підсумку знаходити нові рішення, надавати корисні поради та постійно поповнювати базу своїх знань.

Дізнались, як він прийшов до цієї ідеї та як йому в цьому допомогла участь в проєкті «Агрокебети-Схід».
ПРО ПРАКТИКУ
Півроку я проходив виробничу практику в АПК «Істок», де моїм ментором був головний агроном Михайло Тимчук.

Мій день проходив наступним чином: вранці - оперативка, на якій вирішується, що робитимемо протягом дня, на яких полях, якою технікою і що для цих робіт потрібно. Після цього, під час зустрічі з трактористами, роздавав завдання та уточнював у процесі деталі.

Після цього – робота в офісі: планування сівозміни на наступний рік, формування плану посівів та плану збирання. За тим починається найважливіша частина роботи агронома – виїзд на поля.

Кожне поле – це як людина, неповторне. Має свої хвороби та проблеми, свої характеристики та можливості. Поля можуть бути через дорогу, однак одне може хворіти, а друге бути цілком здоровим. На одному може гарно вродити соняшник, на іншому – ніяк. На самому полі треба уважно придивлятися до рослин: як вони себе почувають, чи достатньо їм добрив, чи не хворіють вони.

Якщо ж під час виїзду виявляли хворобу, то під контролем ментора ставили діагноз та оцінювали ЕПШ – економічний поріг шкодочинності. З цими даними на руках консультувались із представниками компаній-постачальників засобів захисту рослин, щоб знайти не просто ліки від хвороби, але й економічно обґрунтувати їхнє використання.

Після того, як визначились із ліками, створювали план робіт. Зважаючи на низку параметрів, вирішували, коли, як та яким чином ці ліки рослинам доставляти. Бо, наприклад, деякі засоби дієві лише вночі, а іншим потрібна менша вологість і так далі.

Якщо ж виїзд проходив без проблем, діяли згідно з планом. Якщо, наприклад, був посів – перевіряли глибину та якість посіву, наглядали за налаштуваннями сівалки. Якщо ж збір, то там були інші завдання: перевіряти культуру на готовність до збирання.

Наприкінці дня – знову проводили нараду: звіти за день, що минає, та обговорення планів. Далі – або додому, або знов на поле, закінчувати нагальне.

Щодня я накопичував багато інформації, навичок, спостережень. Вони потребували (і, відверто кажучи, все ще потребують) збору та аналізу, систематизації та запам'ятовування. Окрім практичних моментів, долучився до великої кількості літератури, яку треба прочитати, щоб ґрунтовно розбиратися, з чим саме ти працюєш. Без цих знань на полі нема чого робити.
Кожне поле – це як людина, неповторне.
ПРО МЕНТОРА
Найголовніше, що я отримав від ментора, – психологія ставлення до поля та господарства в цілому. Він переймається кожною ділянкою, спілкується з кожним працівником. Також він навчає вмінню розставляти пріоритети: варто їхати на поле чи спершу зайнятись вивченням питання в офісі, аж потім – на поле.

Михайло Петрович – настільки розумна та досвідчена людина, що за півроку нашої практики я отримав лише початкову частину інформації з його досвіду. Він володіє такою кількістю даних, що навіть не повторюється у вирішенні начебто схожих проблем. Він, як обчислювальна машина, враховує безліч факторів, після чого робить висновок і пропонує рішення.
Найголовніше, що я отримав від ментора, – психологія ставлення до поля та господарства в цілому.
ПРО МАГІСТЕРСЬКУ РОБОТУ
Для написання роботи ми заклали експеримент з соняшником. Стандарт міжряддя при висіву соняшника – 75 сантиметрів, наш експеримент полягає у його зменшенні до 45 сантиметрів: це дозволило створити більш живильне оточення та вплинуло на зменшення кількості бур'янів. Після висіву соняшника використовується ґрунтовий гербіцид, який придавлює бур'яни. Соняшник, що зріс, закрив міжряддя листям, яке не дозволило вирости бур'янам.
Ще плюс зменшення міжряддя – зникає потреба в проведенні міжрядної культивації, що дозволяє заощадитипаливо для техніки та кошти на оплату праці.
Звичайно, не обійшлось без проблем: через підвищену вологість з'явився пероноспороз, який довелось терміново лікувати. За п'ять днів ми його позбавились, і більше такі проблеми, на щастя, не виникали.
Усю інформацію про перебіг експерименту на практиці я занотував та сфотографував. На осінь в університеті мені лишилось лише додати теоретичну складову – і магістерська робота готова.


ПРО ПЛАНИ НА МАЙБУТНЄ
По закінченні практики я зосереджуся на магістерській роботі та отриманні освітнього ступеня магістра. Після цього я вже бачу себе в якості консультанта одного чи декількох аграрних холдингів. Мені дуже подобається теоретична частина польової роботи.

Робота на полі має базуватися на теоретичних засадах, плануванні та залученні даних. Під час практики вдалось поспілкуватися з великою кількістю консультантів – тож я зміг оцінити цей напрямок розвитку. Мені подобається їздити по господарствах, долучатись до робіт із різними культурами, різними технологіями виробництва, спілкуватися з різними людьми.

Кожний візит може стати джерелом нових знань та нового досвіду, який накопичуватиметься та ставатиме все більш цінним та корисним. Систематизація цих знань дозволяє краще їх аналізувати та оцінювати, знаходити нові рішення та ідеї.

За практику я отримав таку кількість інформації, що її до сих пір важко всю осягнути. Та мені це настільки сподобалось, що я хочу продовжувати розвиватись у цьому напрямку – збору, накопичення та аналізу інформації для використання у консультуванні.

Додатково я хочу поглибити менеджерські навички – ті, що називаються soft skills. Це і психологія спілкування, і управління людьми, і розуміння бізнес-процесів. Вони дозволять мені швидше розвиватись в обраному напрямку.
Реалізація проєкту «Агрокебети-Схід», який реалізує ГО «Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу», стала можливою завдяки підтримці американського народу через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), згідно з умовами гранту, наданого ГО «Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» в рамках Проєкту USAID «Економічна підтримка Східної України». Зміст публікацій на цій сторінці є відповідальністю ГО «Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» та необов'язково відображає погляди USAID чи Уряду Сполучених Штатів Америки.
ОСТАННІ НОВИНИ
FACEBOOK
YOUTUBE
TELEGRAM
INSTAGRAM
+38-067-769-86-58
+38-067-538-18-81
info@agrokebety.com
ЗВ'ЯЖИСЬ З НАМИ:
ПІДПИСУЙСЯ НА НАС
Сайт використовує файли cookies для аналізу трафіку і налаштування реклами.
Погоджуюсь
Close
НОВИНИ З КЕБЕТОЮ
Залишай свою пошту та слідкуй за новинами проекту!
*Підписуючись на розсилку, ви погоджуєтеся на використання персональних даних
МАЙБУТНЄ ПОЧИНАЄТЬСЯ СЬОГОДНІ!
Розробка та просування:
Ментори
© 2021 Aгрокебети