SUCCESS STORY: Євген Пархоменко

Виробнича практика - це півроку активної роботи "в полі". Хоча я працював не лише в полі, а й у розпліднику, з технікою, в офісі, у торговому центрі і у лабораторії університету.

Дуже важливо для майбутнього агроменеджера, яким я прагну стати, постійно спілкуватись. Адже все знати неможливо, а досвідчені та професійні співробітники, колеги та ментори - просто невичерпне джерело інформації та знань.

Спілкуючись зі своїми наставниками, я зрозумів, що завдяки їхньому досвіду зміг уникнути помилок, витрат часу та неперевірених рішень. Вважаю це безцінним навчанням.

На мій щоденний розпорядок дня впливала погода. Через цьогорічні зміни клімату літо було дуже спекотним, особливо в обідній час. Тож мій день починався близько шостої години ранку, не пізніше сьомої. План на початок дня завжди готовий ще ввечері дня попереднього.

Поратись у справах на полі можна приблизно до дванадцятої години дня. Потім на полі, на сонці знаходитися неможливо. Тож ми переходимо під навіс займатися пересаджуванням, чим і займаємося до кінця робочого дня.

Хто був твоїм ментором та чи вплинув він на тебе?

На практиці моїм ментором був головний агроном підприємства «Мир» Василь Руденький, а у розпліднику – мій дідусь, який мене навчає вже понад чотири роки.

В агрогосподарстві протягом дня ментор ставив переді мною завдання, які потребували не лише теоретичних знань, але й отримання нових навичок. Взагалі я вважаю, що розвиток під керівництвом досвідченого профі - це унікальна можливість, яку необхідно використовувати.

Планування, делегування повноважень та вміння керувати колективом, уважність до кожного технологічного аспекта або дії, повага до людей, землі та техніки - це те, що я побачив у щоденній роботі Василя Руденького, та саме те, що в нього перейняв.

А з дідусем ми продовжували роботу, яку свого часу розпочали - закладали розплідник на пустирі: розчищали територію, дискували ґрунт, культивували і потроху засаджували.

Обидва ментори навчили мене найголовнішому – треба вкладати душу в роботу. На землі неможливо лінуватися чи намагатись уникнути роботи, бо господарство такого не пробачить. На яке б господарство я не приїжджав – чи то Агрофірма «Мир», чи то «Спаський розплідник» - треба сумлінно відпрацювати день.

Єдине, що мені поки не вдається, це запам'ятати всі назви рослин. Багато з них англійською чи взагалі латиною, тож доводиться запам'ятовувати через асоціації.

Так, дипломний проєкт я реалізував на базі Агрофірми «Мир», він пов'язаний із гібридами соняшнику. Ми висадили десять гібридів Pioneer, які я мав досліджувати протягом усього циклу їхнього зростання та розвитку.

Я стежив за усіма стадіями, відбираючи зразки листя з кожного гібриду. Загалом за весь час я зібрав 140 листочків, які кожні п'ять днів (згідно зі зміною фаз розвитку рослини) відвозив до лабораторії ТДАТУ на зважування. Також перед збором врожаю я зібрав 140 кошиків різних гібридів соняшнику та власноруч порахував насінини у кожній.

На основі зібраної інформації я зроблю порівняльний аналіз всіх гібридів, за якими спостерігав, та зроблю висновки та рекомендації щодо їхнього вирощування в умовах Південного Сходу України.

Для мене практика стала, мабуть, найкориснішим періодом навчання. По-перше, я зміг використати отримані в аудиторії знання - з агрономії, управління, особистої ефективності, технологій та бізнесу.

По-друге, я отримав безліч практичних навичок від менторів: як налагоджувати роботу господарства, як вибудовувати команду та як бути її справжнім, а не номінальним, лідером.

По-третє, на практиці, на прикладі збору даних для магістерської роботи, зрозумів, як важливо бути зосередженим на процесі, розуміти результат, а не гаяти час.

Виявилося, що це дуже цікаво – спостерігати за зростанням соняшнику. Однак це потребує уважності, вчасних візитів на поле та вміння спостерігати.

Кожні декілька днів, якщо спостерігати та розуміти, куди дивитися, можна побачити, як змінюється фаза росту. Світлини підтверджують прогрес, однак на власні очі дуже цікаво спостерігати зміну ситуації: спочатку рослини по щиколотку, трохи згодом – вище росту людини.

Ще дуже хочеться навчитися більш технологічному веденню аграрного бізнесу: подивитися в роботі технології GPS-трекінгу, ознайомитися з використанням платформ на кшталт OneSoil.

А особисто я хотів би мати гектарів десять землі в обробці, висадити там багато різних нішевих культур та отримувати досвід їхнього вирощування.