Вчимося правильній взаємодії з керівником: спілкуємося, презентуємо ідеї, вирішуємо конфлікти

Взаємодія з керівником завжди відрізняється від лінійного спілкування з колегами, проте, його не уникнути. Якщо ви хочете рости і бути помітним для шефа, доведеться взаємодіяти на пряму. Хороший спосіб розвивати свою кар'єру — це виконувати свою роботу трохи краще, ніж очікувалося керівництвом, а найшвидший — пропонувати ідеї та втілювати їх у життя. Як це робити так, щоб не зашкодити самому собі, з'ясовуємо далі.

У всьому цьому процесі варто керуватися основним правилом: приносьте не проблеми, а пропозиції. Якщо ви розумієте, що виникла проблема — немає сенсу одразу бігти до керівника. Для початку подумайте, які способи її вирішення ви можете запропонувати. Таким чином ви покажете свою здатність до об'єктивної оцінки поточного стану справ та готовність до розв'язання проблем. Навіть якщо жоден з варіантів не влаштує керівника, ви зможете на основі ваших ідей або до спільного рішення.

Часто підготовка до розмови з керівником є значно страшнішою та емоційно виснажливішою, ніж сама розмова. Якщо сприймати керівника як звичайну людину, а не вищу особу, тоді розмова пройде легше, проте, субординацію звісно ж ніхто не скасовував. У книзі Елісон Ґрін «Ask a manager» дають наступні поради при розмові з керівником:

• по-перше, перестаньте уявляти як буде відбуватися розмова — це не допоможе, а тільки посилить стрес;
  
• по-друге, намагайтеся приборкати свої емоції. Ваше завдання доносити свою позицію нейтрально, таким чином ви будете виглядати більш впевнено та професійно;
  
• по-третє, завжди знаходьте та виокремлюйте користь для компанії. Важливо говорити не з позиції власної вигоди, адже такі ідеї чи прохання підтримуються менш охоче.
  
  

Тож давайте розберемо на прикладах ТОП-5 робочих питань для працівників, які потребують обговорення з шефом:


На зв'язку 24/7.
Якщо керівник вам телефонує чи пише у позаробочий час, або на вихідні, перш за все необхідно з'ясувати для себе, чому так відбулося. Можливо, так склалися обставини. Дізнайтеся у нього чи необхідно реагувати в моменті і зазначте, що якщо ситуація важлива, то ви готові включитися. Якщо події носять систематичний характер, Елісон Ґрін пропонує чітко але без агресії виставити свої кордони наступним чином: «Насправді для мене дуже важливо мати вільний час поза роботою, який потрібен мені для відновлення. Якщо немає нічого, що потребує моєї невідкладної залученості, я б воліла вирішити рутинні питання після повернення на роботу». Якщо ситуації повторюються — подумайте наскільки ця робота підходить вам.


Надмірне робоче навантаження.
Якщо ваша робоче навантаження більше за ваші сили — про це варто говорити, а не очікувати, що хтось це помітить самостійно. Логіка керівника з цього приводу проста: якщо мовчить, значить все в нормі. У даному випадку скарга буде не найкращим рішенням. Натомість запропонуйте рішення проблеми, наприклад: «Я можу продовжувати робити А і В, але С потрібно комусь делегувати. При цьому я зможу консультувати інших з питань щодо С, які виникатимуть на початку». Якщо ви розумієте, що не встигаєте виконати задачу до запланованого дедлайну — завчасно повідомте про це керівника. Імовірно вам запропонують допомогу.


Відмова від додаткових обов'язків.
Якщо ви розумієте, що вам додають нових обов'язків, які не належать до вашої сфери діяльності, або ж вони просто непосильна ноша, яка погіршить якість виконання інших задач, тоді авторка книги «Ask a manager» пропонує використати одну із стратегій відмови:

• «Боюся, я не зможу поєднати роботу над С з моєю роботою над А і В. Це може призвести до того, що А і В буде зроблено не на тому рівні, якого від мене очікують»;
  
• «Я не впевнена, що насправді підходжу для цієї задачі. Це потребує навичок А і В, але це не моя найсильніша сторона, а я не хочу, щоб результат постраждав»;
  
• «Цей обов'язок значно розширює сферу моєї відповідальності (та й стрес зросте). Якщо це залишиться моїм постійним завданням, чи можемо ми у такому випадку переглянути розмір моєї винагороди?».
  
  

Віддалений режим роботи.
В компаніях є два погляди на віддалений режим роботи: позитивний та негативний. Якщо у випадку позитивного ставлення достатньо буде пояснити причини, чому ви хочете працювати віддалено, то з негативним працювати буде складніше. Для початку можна попросити про те, щоб спробувати попрацювати з дому декілька днів у тестовому режимі, щоб оцінити вашу ефективність та довести, що віддалена робота не чинить негативний вплив на результативність. Таким чином керівник зможе переконатися, що вам обидвом комфортно працювати в таких умовах.


Підвищення заробітної плати.
Питання фінансів завжди «гостра» тема, однак, про це варто вчитися говорити, в іншому випадку вам доведеться поступатися своїми фінансовими амбіціями. Тож якщо ви хочете попросити про підвищення зарплатні, потрібно підійти зі сторони фактів, наприклад: «Минув рік з моменту останнього підвищення моєї зарплати. З того часу я почав-/ла виконувати більше обов'язків: тепер я займаюся А і В на додачу до С і D. Мені вдалося вирішити проблему Х і втілити в життя проект Y. Сподіваюся, ми можемо обговорити підвищення оплати, яка була б справедливою за роботу, яку я виконую». Якщо ви змогли домовитися, але наступного місяця сума не змінилася, спробуйте делікатно дізнатися в чому причина, наприклад: «Коли місяць тому ми з вами обговорювали мою платню, ви погодились, що моя робота заслуговує на її підвищення. Я б хотів-/ла дізнатися, на якому етапі розгляд цього питання і коли я зможу очікувати на ваше рішення».

До конфліктів з керівником краще не доходити, але якщо це вже трапилося, то варто вирішити це питання, щоб мати можливість розвивати свою кар'єру або в межах даної компанії, або вже іншої. Для початку важливо зрозуміти, чи справді те що відбувається з вами є босингом. Іноді неодобрюючий погляд чи недоброзичливий тон змушують «накручувати» себе. Однак босингом є негативна поведінка керівника, яка носить систематичний характер. Державна служба України з питань праці дає наступне роз'яснення, що вважається босингом:

• висловлювання претензій до підлеглого в присутності інших співробітників, сумнівів щодо компетентності та професіоналізму, висування безпідставних звинувачень та озвучення провокаційних запитань;
  
• доручення реалізації задач, які не входять в обов'язки та компетенції співробітника, встановлення нереальних термінів виконання робіт;
  
• грубе перебивання співробітника, позбавлення можливості на висловлення власної думки, постійна незгода та заперечення аргументів підлеглого;
  
• навмисне скорочення термінів виконання завдань та відстрочення ухвалення рішень, які впливають на виконання роботи підлеглим;
  
• сприяння соціальній ізоляції співробітника шляхом ігнорування, невизнання результатів його роботи, оголошення бойкотів, відмови у спілкуванні та забороні іншим спілкуватися з колегою тощо;
  
• навмисне поширення чуток, пліток та неправдивої інформації про підлеглого задля погіршення його репутації;
  
• переміщення робочого місця співробітника з метою його покарання.
  
  

Частіше жертвами босингу можуть ставати саме ті працівники, які не мають офіційного оформлення, адже таким співробітникам набагато складніше захищати свої права, а керівнику набагато простіше на них тиснути.

Фахівці зазначають, що основними причинами такої поведінки можуть бути:

• низький рівень управлінських навичок або ж повна їхня відсутність;
  
• притаманність культурі компанії проявів агресії та зневаги;
  
• особиста неприязнь до конкретних підлеглих;
  
• cтрах та заздрість через відчуття конкуренції;
  
• низький рівень емоційного інтелекту;
  
• власне перевантаження та високий рівень внутрішньої напруги.

Щоб дізнатися справжню причину конфліктів та точно ідентифікувати явище босингу необхідно звернути увагу на наступні речі:

• чи не чините ви якихось дій, що можуть бути причиною негативного ставлення керівника та розвитку конфліктів;
  
• на скільки необгрунтовані претензії керівника до вас, і чи розділяють його думку інші члени команди;
  
• чи криється причина невдоволень у результатах вашої роботи, чи вашій особистості загалом.
  
  

У випадку, якщо ви переконалися, що з вами трапився саме «босинг», CEO Українського центру медіації KMBS Галина Єрьоменко рекомендує вирішувати конфлікт наступним чином. За словами фахівчині можна обрати три способи реагування на ситуацію.


Спосіб перший — боротися.
Обираючи таку стратегію поведінки можна піти трьома шляхами:

• заручитися підтримкою колег чи інших керівників та створити коаліцію;
  
• дослідити юридичний аспект питання та зрозуміти, яким чином ви можете врегулювати ситуацію в правовому полі;
  
• протистояти керівнику відкрито і продемонструвати, що такий спосіб взаємодії з вами неможливий.
  

Ви повинні мати внутрішню силу та рішучість для того, щоб виглядати впевнено, але не потрапити в ситуацію шантажу та погроз.


Спосіб другий — покинути ситуацію.
Покинути ситуацію можна двома способами: уникати керівника або звільнитися. Якщо ви вирішуєте залишитися в компанії, то намагайтеся ігнорувати «випади» в вашу сторону, адже так агресор не буде отримувати зворотної реакції, а відповідно його дії втратять сенс. У випадку, якщо ви не можете не реагувати — краще звільнитися та працювати в психологічно комфортних умовах. Навряд чи ви щось втратите через таке рішення.


Спосіб третій — прийняти.
Під прийняттям мається на увазі усвідомлення причин виникнення ситуації, неадекватності поведінки та розуміння, що вас вона не характеризує ніяким чином. Важливо справді пройти етап осмислення, щоб ситуація не знайшла фізичного прояву у вигляді захворювань.

Довідково:

«АгрокебетиPRO: навчання, менторство, працевлаштування та підприємництво» — спільний проєкт освітньої програми «Агрокебети» та асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», який реалізується за сприяння Проєкту USAID «Економічна підтримка України». Мета ініціативи допомогти молодим спеціалістам знайти своє місце в агро, розвинути потенціал, здобути професійний досвід та удосконалити наявні навики. Сприяти охочим та зацікавленим аграріям у кар'єрному розвитку та підтримці постраждалому бізнесу.