Декарбонізація в сільському господарстві України:
тренд чи необхідність

30 березня освітній проєкт «Агрокебети» спільно з асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» провели третій безкоштовний вебінар для студентів аграріїв та молодих спеціалістів із першого напрямку проєкту «АгрокебетиPRO: навчання, менторство, працевлаштування та підприємництво», який реалізується за сприяння Проєкту USAID «Економічна підтримка України».

Тема третьої онлайн-зустрічі: «Карбонове сільське господарство: технології мінімального обробітку ґрунту». Своєю експертною думкою в даній сфері поділився заступник директора з розвитку Great Plains в Україні, Олександр Прохоров.
Значення та актуальність карбонового сільського господарства
Сучасний рівень розвитку сільських господарств надає споживачу широкий асортимент вибору продукції, але, водночас, завдає значної шкоди навколишньому середовищу. Саме тому, тренд на карбонізацію є важливою складовою програм зменшення шкоди довкіллю у всьому світі. Однією із таких є карбонове сільське господарство, в основі якого лежить вилучення CO₂ з атмосфери рослинами, та за їх посередництва насичення ґрунту. За словами фахівця, такий метод не можна назвати самостійним: «Карбонове сільське господарство це одна із частин по масштабному проєкту щодо загального зменшення вуглецю і збільшенні у ґрунті корисних речовин».

Також лектор виділяє ряд проблем, які вже зараз несуть негативний вплив на землю та атмосферу:
  • 25-30% усіх парникових газів виділяються під час роботи сільських господарств;
  • втрата родючого ґрунтового шару: «Щорічно земля втрачає більш ніж 25 млрд тонн родючого шару ґрунту і це дуже погано, адже в ньому знаходиться необхідний нам карбон…цей показник вдвічі більший, аніж той, який може генерувати сама земля», зазначив спікер;
  • перевищення долі CO₂ в повітрі, показник якого складає 400 мд., при максимальному показнику в 350 мд.

Підходи у декарбонізації
У процесі декарбонізації існують три ключові підходи:

  • фізико-механічний створення фільтрів, які абсорбуватимуть шкідливі викиди;
  • геологічний робота спеціальних пристроїв, які закачуватимуть гази глибше рівня ґрунту, до земної кори;
  • біологічний використання наявних біологічних явищ.
Разом з тим, важливо чинити мінімальне механічне втручання в структуру ґрунту, створювати органічний шар, де не менше 30% займають рештки сільгоспкультур чи покривних рослин та диверсифікувати види за допомогою сівозміни з використанням не менше трьох видів.
No-till та Min-till технології у карбоновому землеробстві

Технологія No-till здійснює висів у необроблений шар ґрунту шляхом нарізання борозни потрібної ширини та глибини, не використовуючи плуг. Головна умова ефективності методу — постійний рослинний покрив з живих рослин, чи стерні.

До основних етапів даної техніки належать:
  • рихлення підошви та переущільненого шару ґрунту;
  • мульчування соломою та поживними рештками;
  • здійснення самого посіву;
  • внесення гербіцидів, інсектицидів та фунгіцидів.
Разом з тим, важливо чинити мінімальне механічне втручання в структуру ґрунту, створювати органічний шар, де не менше 30% займають рештки сільгоспкультур чи покривних рослин та диверсифікувати види за допомогою сівозміни з використанням не менше трьох видів.

Технологія Min-till є комплексним підходом, який має на меті зменшення кількості маніпуляцій із землею та інтенсивності механічного втручання в неї. «Min-till це шлях до No-till», зазначив Олександр Прохоров. Концепцію Min-till можна використовувати за неможливості застосування No-till.

Дана техніка включає в себе такі етапи:
  • подрібнення рослинних залишків та одночасне збирання врожаю комбайнами;
  • лущення стерні на глибину 6-8 см;
  • осіння обробка дисковими боронами на глибині 15-18 см;
  • глибоке розпушування ґрунту завглибшки 35-40 см один раз на три роки.
Майбутнє карбонового сільського господарства в Україні

На сьогодні існує ряд передумов для подальшого розвитку карбонового сільського господарства в Україні. Передусім до них можна віднести Європейський «зелений» курс Green Deal. Така концепція спонукає вітчизняних аграріїв рухатися шляхом зменшення викидів вуглекислого газу. Підтримка такого вектору розвитку дозволить експортувати продукцію до ЄС та бути конкурентоспроможними: «Ми повинні скористатися цим шансом», — наголосив експерт.

Ще одним мотивуючим фактором є знання та досвід роботи з технологіями мінімального обробітку ґрунту, оскільки українським аграріям не доведеться освоювати нові шляхи землеробства, тільки частіше їх застосовувати на практиці.

До того ж в таких регіонах, як посушливий південь та північ зі збіднілими ґрунтами немає іншого шляху, аніж використання енергозберігаючих технологій, що корелюється з карбоновим землеробством: «…ось чому я впевнений, що наші аграрії будуть йти цим напрямком», — підсумував заступник директора з розвитку Great Plains в Україні
    Якщо хочеш дізнаватися більше про тренди розвитку, закордонний досвід та успішні кейси в агросекторі, підписуйся на телеграм канал АгрокебетиPRO.
    Тут ти знайдеш більше інформації про цікаві безкоштовні зустрічі, навчальні можливості, актуальні вакансії, та професійні поради від менторів.

    6 квітня чекаємо тебе на четвертому вебінарі із президентом Української плодоовочевої асоціації, Тарасом Баштанником.
    Тема зустрічі: «Перспективи плодоовочевого сектору України», реєстрація за посиланням обов'язкова: https://bit.ly/agrokebetypro-fb-04-06
    Довідково:
    Грейт Плейнз Юкрейн є дочірньою компанією всесвітньо відомого виробника сільськогосподарської техніки Great Plains MFG, що знаходиться в США, штат Канзас та налічує 8 заводів на виробничих площах більше 140 тис. кв. м. Протягом 2006-2014 років, товариство займало лідерські позиції з імпорту причіпної сільгосптехніки. Компанія проводить демонстрацію роботи обладнання на демо ділянках та навчання для охочих працювати з причіпною технікою.
    Про проєкт «Агрокебети»:
    Освітній проєкт «Агрокебети» ініційовано Алексом Ліссітсею та реалізується асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) на базі Національного університету біоресурсів і природокористування України з 2019 року. Його мета – підготовка фахівців (farm managers) нового покоління для потреб сучасного агробізнесу.

    Новітній освітній проєкт «Агрокебети» реалізується у восьми закладах вищої освіти:
    Національному університеті біоресурсів та природокористування України (НУБіП України),
    Сумському національному аграрному університеті (СНАУ),
    Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля (СНУ ім.В.Даля),
    Херсонському державному аграрно-економічному університеті (ХДАЕУ),
    Миколаївському національному аграрному університеті (МНАУ),
    Таврійському державному агротехнологічному університеті імені Дмитра Моторного (ТДАТУ ім.Д.Моторного),
    Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка (ЛНУ ім. Т. Шевченка) та
    Національному університеті «Чернігівська Політехніка».

    Проєкт підтримують провідні компанії України:
    New Holland Agriculture, ІМК, Bayer, Галс Агро, МХП, Kuhn, УАПК, Amazone, Credit Agricole, Vaderstad, Посольство Королівства Нідерланди в Україні, International Finance Corporation, Drone.ua, AgroHub, HarvEast.
    FACEBOOK
    YOUTUBE
    TELEGRAM
    INSTAGRAM
    +38-067-769-86-58
    +38-067-538-18-81
    info@agrokebety.com
    ЗВ'ЯЖИСЬ З НАМИ:
    ПІДПИСУЙСЯ НА НАС
    ОСТАННІ НОВИНИ
    Сайт використовує файли cookies для аналізу трафіку і налаштування реклами.
    НОВИНИ З КЕБЕТОЮ
    Залишай свою пошту та слідкуй за новинами проекту!
    *Підписуючись на розсилку, ви погоджуєтеся на використання персональних даних
    МАЙБУТНЄ ПОЧИНАЄТЬСЯ СЬОГОДНІ!
    Розробка та просування:
    Ментори
    © 2021 Aгрокебети