Український потенціал у плодоовочевому виробництві

6 квітня освітній проєкт «Агрокебети» спільно з асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» провели четвертий вебінарів для студентів аграріїв та молодих спеціалістів із першого напрямку проєкту «АгрокебетиPRO: навчання, менторство, працевлаштування та підприємництво», який реалізується за сприяння Проєкту USAID «Економічна підтримка України».

Тема онлайн-зустрічі: «Перспективи плодоовочевого сектору України». Своїм аналізом ринку та прогнозами на майбутнє поділився президент Української плодоовочевої асоціації, Тарас Баштанник.

Особливості, переваги та недоліки України в контексті світового плодово-овочевого виробництва

У закордонному просторі існує кліше, що Україна — житниця Європи, чи найбільший експортер соняшника та соняшникової олії. Така ситуація має дві сторони медалі. З одного боку, зернові та технічні олійні культури є максимально важливим для розвитку й інших господарств. З іншого — другий рік поспіль спостерігається скрутне становище аграріїв, яке зумовлене не лише війною, а й відсутністю державної політики у сфері розвитку даного напрямку. Так, наприклад, у структурі собівартості виробництва вищезгаданих культур присутні: мінеральні добрива, засоби захисту рослин, посадково-насіннєвий матеріал, паливно-мастильні матеріали та причіпно-навісне обладнання, які є базовими складовими у повному циклі виготовлення продукції. «Дивно, що держава не розвивала ні виробництво мінеральних добрив, ні паливно-мастильних матеріалів, маючи для цього локальний видобуток нафти та газу. Тому зараз ми пожинаємо плоди не тільки війни, а й відсутності державної політики у стимуляції розвитку саме тих галузей, які б давали готову продукцію для зменшення собівартості зернових, олійних та технічних культур», — зазначив фахівець.

Аналізуючи фактори, які впливають на розвиток українського аграрного сектору, лектор виділяє наступні складові:

Розташування

Україна займає вигідне геополітичне становище, з точки зору логістики, оскільки її розташування дозволяє здійснювати торгівлю, як мінімум, до Європи, Азії та Африки. Тарас Баштанник наводить приклад на яловичині: «Якщо взяти до уваги мясопереробку, а саме яловичину, яка вимагає велику кількість кормів та територій, то найбільшим споживачем даної продукції будуть країни Сходу. Нашими основними конкурентами в цій галузі є Австралія, Бразилія, Аргентина та частково США. Однак саме з українських портів доставка такої продукції буде значно меншою, ніж з інших континентів».

Клімат

За словами експерта, у виробництві плодоовочевої продукції, Україна поступається своїм кліматом країнам Магрибу, Південної Америки та Єгипту. Наприклад, ґрунтово-кліматичні умови для вирощування лохини, у світовому контексті, не є сприятливими. По-перше, дана ягода ділиться на два основні сорти: північний та південний. Через кліматичний пояс, у якому знаходиться Україна, до вирощування придатний тільки північний тип, врожайність якого менш стабільна, а період дозрівання довший. Лідери з експорту південного виду — Марокко, Перу та Південна Африка збирають врожай у 20-25 тонн, у той час як вітчизняні аграрії всього 7-8 тонн. По-друге, сезон збору лохини в Україні співпадає із врожаєм у Польщі, Німеччині, Румунії та Сербії, де виробництво такої ягоди дешевше.

Також при вирощуванні плодоовочевих культур спікер рекомендує враховувати три складові:

ґрунт: використання чорнозему небажане для вирощування плодоовочевих культур;
доступність до води: зміна клімату та зростання посушливості вимагає більшого використання води;
наявність людських ресурсів: «Ягода — це максимально трудоємкий процес, який вимагає 12-15 осіб на 1 га для забезпечення якісного збору продукції», — зауважив лектор.

Слабкі ланки українського плодоовочевого виробництва

На думку Тараса Баштанника, український плодоовочевий сектор має ряд вразливих місць, серед яких:

ускладнений шлях отримання кредитів: «фінансові запозичення — це драйвер розвитку будь-якої економіки, а в Україні відсутня достатня кількість таких інструментів для розвитку підприємств», — зізнається президент УПОА;
брак потужностей для післязбиральної доробки та зберігання: вирощування врожаю — це тільки 15% від усього процесу, решту займає створення привабливого вигляду для покупця та збут. Не менш важливим є аспект збереження, адже у період з січня і до весни, Україна є нетто імпортером плодово-ягідної продукції, через відсутність достатніх ресурсів по утриманню та сортуванню таких товарів;
відсутність стратегічного просування: «…маркетинг в даній сфері — це акцентування на конкретному сорті. Щоб розкрутити сорт, для початку, потрібна його селекція, якої майже немає в Україні», — наголошує ментор. Вітчизняні виробники роблять ставку на популярність закордонного продукту, наприклад, використовують саджанці яблук із північних регіонів Італії, забуваючи про різницю в кліматичних умовах, та, як наслідок, отримують низький показник врожайності.

Перспективні та збиткові ніші

Першочерговим принципом, яким варто керуватися при виборі ніші є районування. На думку фахівця, найбільшою помилкою виробників у плодоовочевому секторі є ігнорування даного принципу, ефективність якого була доведена та обґрунтована ще радянською агрономічною школою.

Не менш важливим є питання глобальної конкуренції. Навіть дороговартісна продукція, з малим терміном зберігання, подорожує континентами. Адже чим менший термін придатності культури, яку пропонує виробник, тим нижча у нього конкуренція в світовому контексті. Саме тому вибір проєкту повинен базуватися на ретельному аналізі ринків, тенденцій, а основне, каналів збуту.

Щоб бути в курсі перспектив розвитку українського ринку та його можливостей виходу на світову арену, підписуйся на телеграм канал АгрокебетиPRO. Тут ти також знайдеш більше інформації про цікаві безкоштовні зустрічі, навчальні можливості, актуальні вакансії, та професійні поради від менторів.

13 квітня запрошуємо тебе на п'яту онлайн-зустріч із к.е.н та Директором з операційної діяльності Групи АГРОТРЕЙД, Оленою Вороною.
Тема вебінару: «Контроль витрат у виробництві зернових культур», реєструйся за посиланням: https://forms.gle/v1oUQRBSU7U6qUVq7

Довідково:
Українська плодоовочева асоціація (УПОА) — група експортноорієнтованих виробників плодоовочевої продукції, зі схожими цінностями та спорідненими стратегіями розвитку. Асоціація являє собою хаб зі знань в аграрному бізнесі, мета якого полягає у відкритті нових ринків у всьому світі, підвищенні якості та конкурентоспроможності української продукції. Більшість членів-виробників об'єднання мають сертифікати якості, зокрема Global G.A.P.

Про проєкт «Агрокебети»:
Освітній проєкт «Агрокебети» ініційовано Алексом Ліссітсею та реалізується асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) на базі Національного університету біоресурсів і природокористування України з 2019 року. Його мета – підготовка фахівців (farm managers) нового покоління для потреб сучасного агробізнесу.

Новітній освітній проєкт «Агрокебети» реалізується у восьми закладах вищої освіти:
Національному університеті біоресурсів та природокористування України (НУБіП України),
Сумському національному аграрному університеті (СНАУ),
Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля (СНУ ім.В.Даля),
Херсонському державному аграрно-економічному університеті (ХДАЕУ),
Миколаївському національному аграрному університеті (МНАУ),
Таврійському державному агротехнологічному університеті імені Дмитра Моторного (ТДАТУ ім.Д.Моторного),
Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка (ЛНУ ім. Т. Шевченка) та
Національному університеті «Чернігівська Політехніка».

Проєкт підтримують провідні компанії України:
New Holland Agriculture, ІМК, Bayer, Галс Агро, МХП, Kuhn, УАПК, Amazone, Credit Agricole, Vaderstad, Посольство Королівства Нідерланди в Україні, International Finance Corporation, Drone.ua, AgroHub, HarvEast.

FACEBOOK

YOUTUBE

INSTAGRAM

+38-067-769-86-58
+38-067-538-18-81
info@agrokebety.com

ЗВ'ЯЖИСЬ З НАМИ:

ПІДПИСУЙСЯ НА НАС

ОСТАННІ НОВИНИ

09-05-2023

Історія випускниці «Агрокебети», Ксенії Траченко: активність — основний ключ до успіху.

Серія інтерв’ю з випускниками «Агрокебети» від «АгрокебетиPRO», за сприяння Проєкту USAID «Економічна підтримка України» для того, щоб кожен студент чи молодий фахівець отримав змогу дізнатися про унікальні можливості програми з перших уст.

08-25-2023

Історія випускника «Агрокебети», Максима Гопки: як перешкоди створюють можливості