Ефективний бюджет вирощування зернових культур: який він?

13 квітня освітній проєкт «Агрокебети» спільно з асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» провели п'ятий безкоштовний вебінар для студентів аграріїв та молодих спеціалістів із першого напрямку проєкту «АгрокебетиPRO: навчання, менторство, працевлаштування та підприємництво», який реалізується за сприяння Проєкту USAID «Економічна підтримка України».

Тема онлайн-зустрічі: «Контроль витрат у виробництві зернових культур». Своїм професійним досвідом та експертизою в сфері складання та ведення бюджету для агропідприємств поділилася к.е.н, директорка з операційної діяльності Групи АГРОТРЕЙД, Олена Ворона, і виділила наступні складові, які потрібно врахувати при складанні фінансового плану:
  • Локація полів:
    сьогодні ці процеси автоматизовані, однак, раніше інформація отримувалася тільки з друкованих карт із позначками та орієнтирами, на зразок магазинів, та відповідальними особами за певну ділянку землі;
  • Історія поля:
    важливо знати про культури, які вирощувалися на ділянці раніше, якою була сівозміна, її перебіг та часові рамки. «Зазвичай, коли ми приходили у 2006-2010 роках на підприємство, найдавніша інформація, яку ми могли знайти про історію поляце 2-3 роки, оскільки такі дані зберігалися в голові у агронома чи його щоденнику. Проблематика полягала в тому, що фахівець міг звільнитися, а щотижневик зникнути», — згадує лекторка;
  • Способи вирощування:
    «Технології вирощування різняться, і такі культури як: соняшник, який стійкий до гліфосату чи соняшник, стійкий до совки — потрібно вирощувати по-різному. За відсутності такого досвіду, можна зіткнутися з проблемою, що наступник буде розвиватися невідповідно до плану, через раніше використані засоби захисту рослин», — зазначає Олена Ворона;
  • Вартість кожного етапу вирощування:
    спікерка рекомендує бути проактивними і максимально долучатися до роботи зі складання бюджету, аби розуміти, чи відповідають очікуванням закладені суми, а в кінці року змогти відповісти на запитання керівників чи фінансових директорів.
Взаємодія систем при побудові роботи

Система агрономічного обліку: GPS моніторинг робіт у полях
Підхід із використанням таких систем дозволяє відображати всю інформацію про вегетацію та здійснювати управління полями в електронному вигляді, іноді, навіть без використання людського ресурсу. Однак, це не означає, що усі ці процеси мають відбуватися без нагляду. Контроль за роботою залишається за агрономом, який повинен розуміти алгоритми роботи системи та ідентифікувати відхилення. Важливим є те, що інформація, отримана за допомогою програми, наприклад, Cropio — це первинні показники, які ґрунтуються на даних внесених фахівцями поля. Їх недостовірність призведе до неефективного контролю та моніторингу.

Облікова система: звіти та бюджети
Облікова система, якою користуються фінансисти, тісно пов'язана із агрономічним обліком, оскільки першопочаткові дані для аналізу, планування та прогнозування надають саме агрономи. «Бухгалтерська облікова система вишукує помилки через порівняльні показники. Контроль витрат починається з поля та його загальної організації», — наголошує експертка. Така взаємодія є двосторонньою і дозволяє усій ланці керівництва та спеціалістам на місцях чітко розуміти фінансову затратність кожного процесу вирощування.

Business Intelligence system: управлінські звіти
Поєднання двох попередніх систем та передача інформації між ними, утворюють управлінські звіти для керівництва.
Бюджет та його організація
До структури бюджету в агросекторі входять:
Будова посівних площ:
комунікація про витрати та контроль між працівниками поля та фінансів починається із кількості та локації полів;
Вартість матеріалів та послуг:
маючи структуру посівних площ, можна планувати витрати на сировину та додаткові роботи. «Зазвичай на цих двох етапах використовуються агреговані цифри, не вдаючись у деталі, на кшталт цін на внесення гербіцидів», — зауважила менторка;
Технологічна карта виробництва:
основний документ, який дозволить сформувати достовірний бюджет, спланувати час, послідовність та витрати;
Формування вартості:
зазвичай ціна залежить від урожайності, чим більші сходження, тим нижчою будуть розцінки. Фахівчиня рекомендує орієнтуватися на песимістичну вартість доходів, нижче або таку ж як минулого року, оскільки витрати збільшити легко, на відміну від прибутку;
Загальновиробничі витрати:
виділення грошей на існування та функціонування компанії чи великої структури;
Фінансування:
процес, який враховує витрати від першого долара, та яким займаються тільки фінансисти. Часто агрономи не розділяють думку колег і вважають, що витрати починаються з фізичного внесення в поле.

Основні види бюджетів в агропідприємництві
Бюджет доходів та витрат

Такий вид бюджетування демонструє дані за врожайний рік, дохід підприємства за плановий період та здійснені витрати.
Статті затрат можна поділити на три групи:
  • виробничі: матеріали (насіння, добрива, засоби захисту рослин, паливно-мастильні матеріали), послуги (обробка ґрунту, обробка посівів, збір та перевезення врожаю, зберігання в елеваторах), фонд оплати праці трактористів і комбайнерів;
  • загальновиробничі: ремонт та обслуговування техніки, витрати на супровід та забезпечення виробничого процесу (агрономи, обліковці, служба безпеки та дирекція);
  • фінансові: витрати на позикове фінансування.
Даний бюджет завжди здійснюється без ПДВ.
Бюджет руху грошових коштів

Щотижневе або щомісячне планування на оплату рахунків для продовження діяльності. Також такий вид бюджету може відображати потребу у зовнішньому фінансуванні, наприклад, інвестиціях чи кредиті. Бюджет руху грошових коштів включає в себе:
  • операційну діяльність: кошти від продажу, розходи на придбання матеріалів та оплати послуг (насіння, добрива, ЗЗР, паливно-мастильні матеріали, ремонт та обслуговування техніки, плата за роботу відділу супроводу);
  • інвестиційну діяльність: надходження від продажу та вибуття від придбання с.-г. техніки, витрати на будівництво;
  • фінансова діяльність: отримання позикових коштів, вибуття грошей на погашення позик та сплату відсотків за них.
Статті витрат при даному виді бюджетування завжди відображаються з ПДВ.
«Різниця у відсотковому співвідношенні між цими двома видами бюджетів, у більшості статей, буде становити близько 14-20%», — зазначила директорка з операційної діяльності Групи АГРОТРЕЙД
Якщо хочеш дізнаватися більше про тренди розвитку, закордонний досвід та успішні кейси в агросекторі, підписуйся на телеграм канал АгрокебетиPRO. Тут ти знайдеш більше інформації про цікаві безкоштовні зустрічі, навчальні можливості, актуальні вакансії, та професійні поради від менторів.

20 квітня запрошуємо тебе на шосту онлайн-зустріч із директором з управління персоналом напряму Агро МХП, Наталією Романенко та менеджером з розвитку компетенцій персоналу напряму Агро МХП, Петром Пшеничним. Тема вебінару: «Нові інструменти побудови кар'єри в агрокомпанії», реєструйся за посиланням: https://forms.gle/MhpFoLZvFfGdqTSR9
Довідково:
Група АГРОТРЕЙД — вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, який займається виробництвом зернових, зернобобових та олійних культур, зберіганням та переробкою зерна, насінництвом та торгівлею сільськогосподарською продукцією. Агрохолдинг обробляє більш ніж 70 тис. га полів та входить до Топ-25 компаній, що мають найбільший земельний банк в Україні. Також займає восьме місце за елеваторними потужностями. В трійці лідерів з переробки гречки та надійний постачальник продукції у понад 25 країни світу.
Про проєкт «Агрокебети»:
Освітній проєкт «Агрокебети» ініційовано Алексом Ліссітсею та реалізується асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) на базі Національного університету біоресурсів і природокористування України з 2019 року. Його мета – підготовка фахівців (farm managers) нового покоління для потреб сучасного агробізнесу.

Новітній освітній проєкт «Агрокебети» реалізується у восьми закладах вищої освіти:
Національному університеті біоресурсів та природокористування України (НУБіП України),
Сумському національному аграрному університеті (СНАУ),
Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля (СНУ ім.В.Даля),
Херсонському державному аграрно-економічному університеті (ХДАЕУ),
Миколаївському національному аграрному університеті (МНАУ),
Таврійському державному агротехнологічному університеті імені Дмитра Моторного (ТДАТУ ім.Д.Моторного),
Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка (ЛНУ ім. Т. Шевченка) та
Національному університеті «Чернігівська Політехніка».

Проєкт підтримують провідні компанії України:
New Holland Agriculture, ІМК, Bayer, Галс Агро, МХП, Kuhn, УАПК, Amazone, Credit Agricole, Vaderstad, Посольство Королівства Нідерланди в Україні, International Finance Corporation, Drone.ua, AgroHub, HarvEast.
FACEBOOK
YOUTUBE
TELEGRAM
INSTAGRAM
+38-067-769-86-58
+38-067-538-18-81
info@agrokebety.com
ЗВ'ЯЖИСЬ З НАМИ:
ПІДПИСУЙСЯ НА НАС
ОСТАННІ НОВИНИ
Сайт використовує файли cookies для аналізу трафіку і налаштування реклами.
НОВИНИ З КЕБЕТОЮ
Залишай свою пошту та слідкуй за новинами проекту!
*Підписуючись на розсилку, ви погоджуєтеся на використання персональних даних
МАЙБУТНЄ ПОЧИНАЄТЬСЯ СЬОГОДНІ!
Розробка та просування:
Ментори
© 2021 Aгрокебети