Ринок праці в агро: фактори впливу
Cьогодні агрофсера є однією із тих галузей, на яку найбільше впливають воєнні дії.
По-перше, частина земельного банку знаходиться на окупованих територіях. За словами менторки, компанії поділяються на ті, які зіштовхнулися з цією проблему та ті, у кого її немає. Підприємства, земельний банк яких повністю чи частково залишився під окупацією, виживають та фокусують свою діяльність на вцілілих ресурсах.
По-друге, важливим та довготривалим у вирішенні є питання розмінування територій сільськогосподарських угідь. За даними ДСНС, остаточне вирішення проблеми може зайняти близько 30 років. Це перешкоджає операційній діяльності компаній, адже окрім прямих функцій доводиться займатися знешкодження вибухонебезпечних предметі, що потребує додаткового часу та ресурсів.
По-третє, нестабільна робота портів призвела до значного подорожчання логістики. Велика кількість українського зерна потребувала експорту. Транспортування до західних кордонів, використання автотранспорту на заміну залізничному, тривале перевезення та псування продукції в дорозі — підіймали вартість доставки та уповільнювали процес закриття угоди між сторонами. Тому аграріям довелося зменшити частку земель під посів кукурудзи через її об'ємність. Популярнішими стали соя та соняшник. Багато компаній почали вирощувати нішеві культури через більш ймовірні ринки збуту у Європі. Ще частина із них займаються інвестиціями у власний вагонний чи автопарк. Таким чином суттєво зріс попит на логістів, водіїв та працівників комерційних служб.
Останній фактор впливу — зниження маржинальності аграрного бізнесу. На це вплинуло підвищення цін на перевезення, зниження цін на продукцію, подорожчання посівних матеріалів та добрив, збільшення суми страхування на випадки ризиків пов'язаних із воєнними діями.
«Агробізнес став заробляти менше, навіть той, який не знаходиться у прифронтових зонах», — зізнається Ольга Петренко.
Зарплати в агро: на що очікувати Компанія Agrohub спільно із сайтом Work.ua провели дослідження серед 14 агрохолдингів, згідно якого з'ясувалося, що 12 із них не зменшуватимуть заробітну плату своїм співробітникам, а навпаки планують її збільшення у 2023 році. В середньому очікується підвищення на 15-25%. Більшість зробила це у січні-квітні, інші планують у другій половині поточного року.
В рамках цього ж дослідження, HR-фахівців опитали стосовно майбутніх трендів на ринку праці в агросекторі. Виявилося, що 86% планують відновлення навчальних програм. Передбачається, що шукачі роботи будуть очікувати більшу оплату праці, ніж зможе запропонувати компанія, у зв'язку із постійною інфляцією та зменшенням конкуренції на одне робоче місце. Тому, скоріш за все, роботодавці будуть вимушені збільшувати рівень заробітних плат для того, аби утримати персонал. Також планується повернення в офлайн.
Спірними є питання: - збільшення претендентів на одну посаду;
- зменшення нематеріальних пільг;
- переміщення персоналу до західних регіонів країни.