Як стати спеціалістом в агросекторі, якого шукають всі

1 червня освітній проєкт «Агрокебети» спільно з асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» провели другий безкоштовний вебінар для студентів та молодих агро спеціалістів із другого напрямку проєкту «АгрокебетиPRO: навчання, менторство, працевлаштування та підприємництво», який реалізується за сприяння Проєкту USAID «Економічна підтримка України».

Тема онлайн-зустрічі: «Як знайти своє місце на ринку праці в агро?». Своїми думками та досвідом в даній сфері поділилися директорка з персоналу та комунікацій Cygnet Agrocompany, Ольга Петренко. Свою лекцію фахівчиня розпочала із трендів ринку праці.
  • 1
    Тренд перший
    Тренд перший — зміна демографічної ситуації. У 1990-2000 роках відбувся різкий спад народжуваності через кризу. Це призвело до ситуації, у якій сьогодні спостерігається мала кількість населення у віці 20-30 років відносно інших вікових категорій. «Війна, яка відбувається сьогодні, у майбутньому, через двадцять років, породить також кризу, але ще більших масштабів», — передбачає лекторка. Це є ознакою того, що ринок кандидатів дуже різко зменшується, і це проблема для роботодавця, але перевага для студентів. Також на демографічні показники впливає призов на військову службу близько 700 тис. чоловіків та міграція до інших країн. Ще одним фактором змін є внутрішньо переміщені особи (ВПО), які змінюють структуру попиту на ринку праці, порівняно із довоєнним часом.
  • 2
    Тренд другий
    Тренд другий — пошук балансу бізнесом між скороченням витрат та утриманням ключових спеціалістів. За результатами дослідження міжнародної консалтингової фірми Korn Ferry, більшість організацій занепокоєні впливом економічної ситуації на їх розвиток. Було опитано 400 компаній, 60% із який зазначили, що вже помітили негативні наслідки, які позначилися на результатах діяльності. Ще 25% готуються до потенційного спаду і тільки 15% зазначили, що не відчули та не очікують негативних змін. Водночас майже половина респондентів (47%), не планують скорочення витрат на винагороду та заохочення персоналу.
  • 3
    Тренд третій
    Тренд третій — роботодавці змушені бути гнучкими та впроваджувати альтернативні формати роботи. Сьогодні актуальними є такі види залученості, як: віддалена та проєктна робота, гібридна або часткова форма зайнятості. Це допомагає компаніями продовжувати працювати в нових умовах, здійснювати розвиток та оптимізувати витрати на утримання персоналу. У вищезазначеному опитуванні також досліджувалося питання типу залученості. Так 51% респондентів зазначили, що їхні співробітники можуть працювати з офісу на добровільних умовах. Ще 21% представників компаній відповіли, що залишаються на віддаленому форматі. Решта просять всіх працівників, або частину з них, повернутися до офісу. Також найчастіше просять повернутися на робоче місце адміністративний персонал — 47%, вище керівництво — 33%, працівників фінансів та бухгалтерів, інженерів — 27%, фахівців з управління персоналом та продажів — 20%. «Тенденція гнучких форматів дуже розповсюджена, але може запроваджуватися тільки там, де є технічна можливість відсутності людини на робочому місці, завдяки автоматизації чи діджиталізації процесів. Тому виробничий персонал в агро ніхто не просить повертатися фізично до роботи, адже він і не переходив в онлайн режим», — ділиться експертка.


Близько останніх 25 років, в Україні відбувається постійний спад кількості населення. «Це усталений тренд, якому ніхто не дивується. Ми просто спостерігаємо швидкість, з якою наше населення зменшується», ділиться менторка. З 2018 року розпочалося посилене зниження чисельності населення, на що вплинула епідемія COVID-19 та повномасштабна війна. Сьогодні відсутня достовірна інформація про кількість населення в Україні. Оскільки офіційний перепис населення проводився у 2001 році, приблизний показник 34-35 млн осіб. Однак зазначена цифра абсолютно не враховує трудову та вимушену міграцію, а також зміни, які відбулися за час пандемії та 2022 року. Разом з тим варто зазначити, що кількість населення зменшилася непропорційно. Так, з 1992 року по 2022 рік, частка дітей та підлітків у віці від 0 до 17 років скоротилася з 13% до 7%. Це означає, що конкуренція між молодими фахівцями за робочі місця все нижча.
Ринок праці в агро: фактори впливу

Cьогодні агрофсера є однією із тих галузей, на яку найбільше впливають воєнні дії. По-перше, частина земельного банку знаходиться на окупованих територіях. За словами менторки, компанії поділяються на ті, які зіштовхнулися з цією проблему та ті, у кого її немає. Підприємства, земельний банк яких повністю чи частково залишився під окупацією, виживають та фокусують свою діяльність на вцілілих ресурсах.

По-друге, важливим та довготривалим у вирішенні є питання розмінування територій сільськогосподарських угідь. За даними ДСНС, остаточне вирішення проблеми може зайняти близько 30 років. Це перешкоджає операційній діяльності компаній, адже окрім прямих функцій доводиться займатися знешкодження вибухонебезпечних предметі, що потребує додаткового часу та ресурсів.

По-третє, нестабільна робота портів призвела до значного подорожчання логістики. Велика кількість українського зерна потребувала експорту. Транспортування до західних кордонів, використання автотранспорту на заміну залізничному, тривале перевезення та псування продукції в дорозі — підіймали вартість доставки та уповільнювали процес закриття угоди між сторонами. Тому аграріям довелося зменшити частку земель під посів кукурудзи через її об'ємність. Популярнішими стали соя та соняшник. Багато компаній почали вирощувати нішеві культури через більш ймовірні ринки збуту у Європі. Ще частина із них займаються інвестиціями у власний вагонний чи автопарк. Таким чином суттєво зріс попит на логістів, водіїв та працівників комерційних служб.

Останній фактор впливу — зниження маржинальності аграрного бізнесу. На це вплинуло підвищення цін на перевезення, зниження цін на продукцію, подорожчання посівних матеріалів та добрив, збільшення суми страхування на випадки ризиків пов'язаних із воєнними діями. «Агробізнес став заробляти менше, навіть той, який не знаходиться у прифронтових зонах», — зізнається Ольга Петренко.


Зарплати в агро: на що очікувати


Компанія Agrohub спільно із сайтом Work.ua провели дослідження серед 14 агрохолдингів, згідно якого з'ясувалося, що 12 із них не зменшуватимуть заробітну плату своїм співробітникам, а навпаки планують її збільшення у 2023 році. В середньому очікується підвищення на 15-25%. Більшість зробила це у січні-квітні, інші планують у другій половині поточного року.

В рамках цього ж дослідження, HR-фахівців опитали стосовно майбутніх трендів на ринку праці в агросекторі. Виявилося, що 86% планують відновлення навчальних програм. Передбачається, що шукачі роботи будуть очікувати більшу оплату праці, ніж зможе запропонувати компанія, у зв'язку із постійною інфляцією та зменшенням конкуренції на одне робоче місце. Тому, скоріш за все, роботодавці будуть вимушені збільшувати рівень заробітних плат для того, аби утримати персонал. Також планується повернення в офлайн.

Спірними є питання:
  • збільшення претендентів на одну посаду;
  • зменшення нематеріальних пільг;
  • переміщення персоналу до західних регіонів країни.
Основні проблеми на ринку праці
В межах лекції, експертка виділила ряд ключових проблем, які заважають розвитку агроринку з точки зору найманих робітників.

  • дисбаланс попиту та пропозиції: ринок потребує фахівців із непопулярних серед студентів напрямів. Є позиції, працівників з яких не навчають взагалі, наприклад спеціалістів з точного землеробства;

  • нерозвинена інфраструктура регіонів: специфіка агрогосподарств передбачає активи та виробничі потужності у сільських місцевостях, де і необхідні працівники. Зазвичай у таких населених пунктах немає взагалі, або дуже обмежена кількість, часто сумнівна якість дитячих садочків, медичних закладів, ринку житла та можливостей для дозвілля. Тому іногородні жителі часто не хочуть переїжджати з метою працевлаштування;

  • низький престиж робітничих професій: в той час, як компанії потребують великої кількості робітничого персоналу, молодь неохоче освоює такі спеціальності. До того ж, така робота не є високооплачуваною в Україні. Ще один негативний фактор — погана якість навчання у закладах середньої освіти та тенденція до її подальшого зниження.
Яких спеціалістів шукають роботодавці

Першою та найбільш затребуваною категорією є механізатори та водії, їх критично мало. Справа в тому, що людей цих спеціальностей мобілізували до служби в ЗСУ одними із перших та у великих кількостях. Враховуючи той факт, що таких фахівців завжди бракувало ринку, сьогодні ця ситуація особливо гостра. Решта позицій перераховані у порядку спадання:

  • робітничі спеціальності — 36%;
  • лінійний персонал на місцях — 29%;
  • персонал елеваторів — 21%;
  • різноробочі та персонал керуючих компаній — 14% (актуально для середніх компаній в регіонах із земельним банком до 100 тис. га);
  • менеджмент на місцях — 7% (актуально для середніх компаній в регіонах із земельним банком до 100 тис. га).
Персонал керуючих компаній
До цієї категорії переважно входить адміністративний персонал. Серед них: логісти, фінансисти, бухгалтери, юристи, фахівці по роботі з персоналом, маркетологи, PR-спеціалісти.
Обиратимуть фахівців, які мають менеджерський досвід або розвинені hard skills за відповідною посадою із різноманітних сфер.

Специфіка позиції:
  • робоче місце, як правило, у місті;
  • велика конкуренція на посаду;
  • більша частина вакансій передбачає підтримуючі функції, які можуть виконуватися віддалено;
  • більша різноманітність форматів роботи (гібридна, віддалена, проєктна тощо).

Менеджмент на місцях
Даний напрям передбачає позиції керівників польових компаній, головних: агрономів, інженерів, технологів, лаборантів, бухгалтерів, землевпорядників, юристів. А також керівників: автопарків, елеваторів, заводів, цехів.
Обиратимуть фахівців із менеджерським досвідом та розвиненими hard skills за конкретною посадою.

Специфіка позиції:
  • робочі місця по всій Україні з проживанням у фізичній доступності до них;
  • менша конкуренція за робоче місце, ніж в керуючих компаніях;
  • більшість вакансій у виробничій сфері, яка потребує спеціалізації чи досвіду в агро;
  • менша кількість робочих місць та плинності кадрів, ніж серед лінійного персоналу;
  • офлайн формат залученості.
Лінійний персонал на місцях
Очікують спеціалістів таких напрямів: лінійних агрономів, інженерів, механіків, землевпорядників, технологів, майстрів цеху, юристів, лаборантів, диспетчерів.

Специфіка позиції:
  • робочі місця розміщені на активах по всій Україні, потребують проживання поблизу;
  • у разі неможливості закрити вакансію, наймають кандидатів з інших населених пунктів;
  • є необхідність у вищій освіті, можливе працевлаштування для випускників навчальних закладів без досвіду роботи;
  • можливе кар'єрне зростання до рівня лінійного менеджера;
  • робота офлайн.
Робітничі спеціальності
Передбачають залучення електрогазозварників, слюсарів, токарів, кухарів, обліковців, будівельників тощо.

Специфіка позиції:
  • робочі місця розміщені на активах по всій Україні та вимагають проживання у фізичній доступності;
  • ринок кандидатів, як правило, обмежується мешканцями конкретного населеного пункту;
  • потребує середньої спеціальної освіти, часто без вимог до досвіду роботи;
  • невисокий рівень заробітної плати;
  • низька конкуренція за робоче місце;
  • робота офлайн, можливий позмінний графік.
Навички, які необхідні для успішного працевлаштування
  • адаптивність до змін: необхідні люди, які не розгубляться і зможуть зберігати продуктивність в різноманітних умовах невизначеності;

  • проактивність та готовність брати на себе відповідальність: компанії чекають на спеціалістів, які ініціюватимуть покращення, пропонуватимуть рішення і будуть готові працювати над їх втіленням;

  • здатність до самонавчання: в умовах змін процес навчання має бути безперервним;

  • мобільність: робочі місця в агрохолдингах розкидані по всій країні, тому готовність до переїзду підвищить шанси на працевлаштування;

  • наявність добре розвинених hard skills, які відповідатимуть посаді: фермерські господарства потребують багатофункціональних спеціалістів. Від фахівця очікують вузькоспеціалізованих, але глибинних знань у конкретному напрямку.
Як обрати свого роботодавця

Перш за все, обираючи роботодавця, звертайте увагу на фактори своєї внутрішньої мотивації. Фахівчиня Ольга Петренко рекомендує проранжувати їх у порядку пріоритетності. Подумайте про наступне:

  • яка посада є бажаною для мене;
  • чи готова(-ий) я до переїзду і якщо так, то до яких населених пунктів;
  • який мінімальний рівень оплати праці є прийнятним для мене, які інші умови мають для мене значення;
  • як довго я готовий працювати на пропонованій посаді, перш ніж потраплю на підвищення;
  • який стиль керівництва мені близький;
  • які цінності повинна сповідувати компанія.

Другим кроком — вивчіть ринок роботодавців та пропозицій. Для цього з'ясуйте максимум інформації із доступних вам джерел. Якщо серед ваших знайомих є ті, хто працює у цікавій для вас компанії, запитайте у них про рекомендації. Проаналізуйте активні вакансії на сайтах пошуку роботи. Дізнайтеся як часто відкриваються вакансії у вибраному вами місці. Дослідіть менеджмент підприємства з відкритих джерел, аби зрозуміти стиль управління та цінності.

Крок третій
— визначте, які роботодавці більш відповідні вашим очікуванням. Співставте ваші пріоритетні фактори мотивації та інформацію, яку дізналися про конкретних потенційний надавачів роботи. Таким чином ви обмежите коло вибору.

Останнє — знайдіть «свою» вакансію у компанії, в якій мрієте працювати. У разі невдачі слід проаналізувати причини та визначити зони розвитку для посилення своїх компетенцій.
Тренди професій

Як зазначає фахівчиня, технології, зокрема швидкий розвиток штучного інтелекту та автоматизація, змінюють роль людини у виробництві товарів та наданні послуг. Саме тому відбувається постійна трансформація професій, їх видозміна.

Скорочення економічних циклів також чинять вплив на актуальність спеціалістів конкретної сфери. Нові технології розвиваються стрімко, але так само швидко і застарівають. Через це важливо вміти відокремлювати головне від другорядного.

Все більш популярними стають «суперпрофесії», які поєднують у собі декілька cпеціалізацій, тому все більш затребуваними стають кандидати із широким набором умінь, готових виконувати більше функцій різного спрямування.

Очікується, що зовсім скоро зникнуть професії де:
  • виконання рутинної роботи може бути автоматизовано;
  • використання технологій економічно вигідніше, ніж людська праця;
  • автоматизація буде вимушеною, оскільки неможливо знайти фахівців для виконання операцій.

У зоні ризику такі професії: обліковець, касир, архіваріус, перекладач, нотаріус, менеджер з обслуговування, туристичний агент, ріелтор.

Натомість з'являться професії які:

  • розроблятимуть нові технології;
  • шукатимуть нові шляхи вирішення проблем;
  • розроблятимуть правила взаємодії між людиною та машиною на робочому місці.

Тому майбутнє за такими спеціалізаціями: сіті-фермерами, агрономами-генетиками, операторами дронів, агроінженерами та агрокібернетиками.

Варто розуміти, що багато професій залишаться, але їх суть видозміниться. Наприклад, якщо раніше юристи займалися погодженням та перевіркою паперових договорів, то у найближчому майбутньому вони узгоджуватимуть електронні види документів через е-системи та братимуть участь у розробці архітектури таких діджиталізованих рішень.
Як пристосуватись до ринку праці майбутнього
Щоб адаптуватися до нових умов ринку, варто переглянути свої навички та додати до них такі skills майбутнього:

  • трансдисциплінарність — знання у суміжних сферах;
  • критичне мислення — вміння оцінювати, аналізувати та інтерпретувати інформацію;
  • соціальний інтелект — розуміння емоцій та мотивації інших людей, самоконтроль;
  • креативність — нешаблонне мислення;
  • комплексне вирішення проблем — вміння розпізнати першопричини та впливати на них, а не наслідки;
  • здатність працювати з людьми.
Непотрібними стануть:

  • запам'ятовування інформації — завжди у відкритому доступі;
  • ручна обробка інформації — є облікові системи;
  • повторення та обробка нескладних рутинних операцій — можна автоматизувати процеси;
  • посередницька діяльність — втрачає актуальність через доступність інформації.
Якщо хочеш дізнаватися більше про тренди розвитку ринку праці, затребуваних спеціалістів, а також закордонний досвід та успішні кейси в агросекторі, підписуйся на телеграм канал АгрокебетиPRO. Тут ти знайдеш більше інформації про актуальні вакансії, цікаві безкоштовні зустрічі, навчальні можливості та професійні поради від менторів.

Запрошуємо тебе на наступну онлайн-зустріч із другого напряму проєкту «Працевлаштування». Своїми знаннями ділитиметься директорка з маркетингу групи компаній SmartFarming Марина Ковальова. Тема вебінару: «Соцмережі vs резюме, або як розвивати особистий бренд онлайн», реєструйся та приєднуйся!
Довідково:

Ольга Петренко — фахівчиня з управління персоналом та комунікацій в агросфері із чотирнадцятилітнім досвідом роботи. Здобула cтупінь МВА у Міжнародному інституті бізнесу. Основні напрямки експертизи: розробка HR-стратегій, зовнішні та внутрішні комунікації, побудова бренду роботодавця, створення особистого бренду спеціаліста.

Cygnet Agrocompany — аграрний холдинг, який будує сучасне, прозоре та ефективне виробництво для покращення добробуту населення в регіонах своєї присутності з виробничими потужностями у Житомирській та Вінницькій областях. Компанія налічує більше 700 співробітників. Серед основних напрямків діяльності: рослинництво, виробництво цукру, елеваторні послуги, молочне тваринництво.
Інформаційні партнери «АгрокебетиPRO»
  • Генеральний інтернет-партнер
  • Інформаційний партнер
  • Інформаційний партнер
  • Інформаційний партнер
  • Інформаційний партнер
Про проєкт «Агрокебети»:

Освітній проєкт «Агрокебети» ініційовано Алексом Ліссітсею та реалізується асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) на базі Національного університету біоресурсів і природокористування України з 2019 року. Його мета – підготовка фахівців (farm managers) нового покоління для потреб сучасного агробізнесу.

Новітній освітній проєкт «Агрокебети» реалізується у восьми закладах вищої освіти:
Національному університеті біоресурсів та природокористування України (НУБіП України),
Сумському національному аграрному університеті (СНАУ),
Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля (СНУ ім.В.Даля),
Херсонському державному аграрно-економічному університеті (ХДАЕУ),
Миколаївському національному аграрному університеті (МНАУ),
Таврійському державному агротехнологічному університеті імені Дмитра Моторного (ТДАТУ ім.Д.Моторного),
Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка (ЛНУ ім. Т. Шевченка) та
Національному університеті «Чернігівська Політехніка».

Проєкт підтримують провідні компанії України:
New Holland Agriculture, ІМК, Bayer, Галс Агро, МХП, Kuhn, УАПК, Amazone, Credit Agricole, Vaderstad, Посольство Королівства Нідерланди в Україні, International Finance Corporation, Drone.ua, AgroHub, HarvEast.
FACEBOOK
YOUTUBE
TELEGRAM
INSTAGRAM
+38-067-769-86-58
+38-067-538-18-81
info@agrokebety.com
ЗВ'ЯЖИСЬ З НАМИ:
ПІДПИСУЙСЯ НА НАС
ОСТАННІ НОВИНИ
Сайт використовує файли cookies для аналізу трафіку і налаштування реклами.
НОВИНИ З КЕБЕТОЮ
Залишай свою пошту та слідкуй за новинами проекту!
*Підписуючись на розсилку, ви погоджуєтеся на використання персональних даних
МАЙБУТНЄ ПОЧИНАЄТЬСЯ СЬОГОДНІ!
Розробка та просування:
Ментори
© 2021 Aгрокебети