Стань студентом прогресивної програми - отримай квиток у майбутнє!
Який диплом ти маєш?
Обери один із університетів, в якому бажаєш навчатися на програмі “Агрокебети”:

Робота учасника №11 всеукраїнського конкурсу «Перспективний агрополітик України 2020»

В рамках «Агрокебети Онлайн» обрано 20-ку кращих есе: власне бачення конкурсанта розвитку сільського господарства та ролі аграрної політики України в середньочасовій перспективі 5-7 років за напрямками: земельна реформа; регуляторна політика; міжнародна торгівля; державна підтримка; розвиток сільських територій.
Партнерами проєкту «Агрокебети Онлайн» стали компанії Юпітер 9 Агросервіс та Syngenta.
Как планировать дела чтобы повысить личную эффективность
Стратегія розвитку агропромислового комплексу це сукупність взаємопов'язаних чинників, які, на мою думку, тісно пов'язані, і, розвиваючи певну складову, ми тим самим змінюємо іншу. Обравши тему державної підтримки, я звертав увагу головним чином на те, що можливо змінити, розробивши правильний план державної підтримки та дотацій для фермерів. В цьому числі: земельна реформа, міжнародна торгівля та розвиток сільських територій. Але варто зазначити, що це буде виступати як наслідок моєї стратегії розвитку державної підтримки.

Як відомо, після ухвали Кабінетом міністрів рішення про розподіл 4 млрд. грн державної підтримки аграріїв на 2020-й рік, та після прийняття постанови «Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання фінансової підтримки розвитку фермерських господарств», державна підтримка фермерським господарствам в поточному році реалізується в чотирьох основних напрямках. Не будемо на них зациклюватись, адже станом на 2020 рік план розвитку вже існує. Варто лише зазначити, що з 2021 року планується впровадження таких нових напрямків підтримки, як агрострахування та переробка сільськогосподарської продукції. На основі останнього і буде базуватися моя стратегія державної підтримки фермерства.

Для розгону пропоную розглянути приклад: в 2019 році Україна експортувала 13,7 млн. т пшениці (а по загальним прогнозам в 2019-2020 маркетинговому році планується експортувати до 20,2 млн. тонн) з середньою ціною 230 USD за тонну. В той же час, загалом за 2019 рік ми експортували всього 1,671 млн. тонн пшеничного борошна з середньою ціною 314 USD. Враховуючи всі затрати на виробництво борошна, очевидно, що експорт готової продукції є вигіднішим ніж сировини. Отже, є потреба в розбудові переробної промисловості в АПК. Всі ми чули про важливість розвитку дрібного фермерства і ролі держави в цьому, але я пропоную своє бачення цього процесу і хочу поєднати ці два поняття.

Головна концепція моєї стратегії полягає у створенні та розбудові переробної промисловості безпосередньо при дрібних та середніх фермах та СОК. І саме держава повинна зайняти ключову роль в цьому процесі, тому виникає необхідність для створення окремої програми виділення дотацій на будівництво цехів та заводів кооперуючись з дрібними та середніми виробниками с.-г. продукції. Нова стратегія повинна впроваджуватися поетапно, так як кожний процес потребує ретельного аналізу результатів з одночасною можливістю розвивати декілька напрямків діяльності.

Але для початку необхідне створення бюджетної програми «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» за напрямом «Часткове фінансування будівництва та організації виробництва переробної промисловості», та перелік критеріїв для отримання коштів. В нашому випадку абсолютно доцільним є впровадження фінансової підтримки на конкурсних засадах на поворотній основі, із забезпеченням виконання зобов'язання щодо повернення бюджетних коштів. Максимальний розмір допомоги повинен встановлюватися спеціальною експертною групою. Схожа система вже застосовується при фінансовій підтримці новоствореним фермерським господарствам.

Головним пунктом нової програми є використання при будівництві та організації виробництва виключно вітчизняних технологій та матеріалів. Залучення до співпраці українських компаній дасть змогу розвивати суміжні галузі економіки і отримати адекватну ціну з високою якістю. Відбір підрядника повинен проводитися на тендерній основі, виключно з погодження експертної групи, задіяної у відборі фермерських господарств.

Запущена лінія виробництва не тільки буде мати стабільне забезпечення сировиною, а й створить нові робочі місця. Це прямо вплине на розвиток сільських територій, але про це згодом. Витрати на логістику та доставку сировини скоротяться, а це дасть змогу спрямувати вільні кошти на вдосконалення системи виробництва, розвиток маркетингу і реклами товарів, а також організацію збуту готової продукції.

Окремою складовою нової програми є можливість створення фермерських виробничих кооперативів ( ФВК ), аналогічних до вже існуючих СОК, але фактично включаючи їх як частину. Таким чином ми отримаємо можливість вирощувати, переробляти та виготовляти розгалужену лінію товарів в межах одного району, або селища. Відповідно, виникне можливість конкурувати з великими виробниками в своєму регіоні, що спричинить виникнення помірних цін, та підвищення якості продукції.

Отже, саме відбір фермерських господарств для фінансування будівництва виробничих потужностей на їх основі та створення ФВК повинно стати першим етапом стратегії, який в умовах нашого рівня економіки можливо впроваджувати окремою частиною в бюджеті на 2021 рік.

Особливу увагу слід приділити законопроекту № 3131, що знаходиться на розгляді в Верховній Раді, який передбачає мінімальний податок на гектар землі, незалежно від того який прибуток отримав одноосібний фермер. Через неможливість одних фермерів реально сплатити всі податки та існування тіньового прибутку у інших і ввівши новий податок, який спрямований на наповнення місцевих бюджетів, ми фактично нічого не досягнемо. З одного боку господарства, які не осилять нововведення, просто здадуть землю в оренду великим холдингам, з іншого не маючи реального механізму декларування прибутків, ті хто заробляв в тіні продовжать цим займатися і це буде занепад дрібних та середніх фермерських господарств. Натомість в противагу цьому є можливість з допомогою створених ФВК реально виділяти та контролювати фермерські внески в розвиток регіону за допомогою чітко визначених розмірів податку з кожного члена фермерського кооперативу. Цим самим ми збережемо можливість фермерам власноруч обробляти свою землю, а з іншого зможемо їх контролювати.

Окремі фермерські господарства, які займаються вирощуванням однакових культур, зможуть створювати спільні виробничі потужності, скажімо в межах однієї області, на правах рівноправного членства з чітко визначеним розміром внесків у спільний проект. Державна фінансова допомога таким кооперативам зможе принести більше надходжень до бюджету, адже об'єми виробництва отримають національний характер. Значна частина продукції цих господарств повинна орієнтуватися на міжнародний ринок, тому, що саме експорт готових товарів, а не сировини держава повинна стимулювати. Виникне аналогічний процес конкуренції з холдингами та іншими великими виробниками, що тільки позитивно вплине на результати програми.

Потрібно зазначити, що всупереч існуючому негативному ставленні до іноземних компаній на території нашої країни, нам потрібен їхній капітал. Тут ми суперечимо самим собі... . Нова стратегія зможе частково вирішити це питання, даючи можливість іноземним інвесторам брати активну участь у процесі створення ФВК. Паралельно з державною буде існувати також іноземна програма фінансування, частка якої буде визначатися фермерським кооперативом. Термін повернення з процентною ставкою, а також можливість постачання продукції прямо до інвесторів або їхніх партнерів за зниженою ціною буде встановлено в довгострокових контрактах. Це дасть змогу фермерським господарствам вийти на міжнародний ринок без посередників на довгостроковій основі. Основна мета цього напрямку є створення умов для рівної конкуренції на міжнародному ринку між великими холдингами та ФВК, яка повинна бути реалізована до 2024 року.

Саме на міжнародну торгівлю повинна бути орієнтована переробна промисловість фермерських господарств та кооперативів, права та обов'язки яких на світовій арені повинен регулювати спеціальний новостворений орган, рівноправними членами якого стануть представники всіх виробничих кооперативів, які реалізують свою продукцію за кордоном. До його складу також входитимуть представники земельного банку, який буде створений, та Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України в якості консультантів.

Розвиваючи ФВК, ми тим самим створимо основу для будівництва інфраструктури в регіонах, та впровадження зеленого туризму. І останнє розберемо більш детальніше, так як це безпосередньо стосується розвитку сільських територій і прямо пов'язано з туристичною галуззю нашої держави. Кожне фермерське господарство або кооператив, відповідно до своїх природно-рекреаційних ресурсів, здатні паралельно займатися будівництвом готелів і котеджних містечок та організацією туристичних маршрутів. Останнє можливе з сумісною кооперацією з туристичними та рекламними агенціями, що дасть додатковий прибуток до бюджету. Також цілком можлива є співпраця декількох фермерських господарств, які мають свої власні зелені туристичні зони, задля розробки спільної програми та туристичного маршруту, що збільшить попит на цей вид відпочинку, а при правильній рекламі та організації зможе привабити й іноземних гостей. Транспорт є основною складовою цієї системи, і тут є можливість скористатися вже існуючою бюджетною програмою 2801580 «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» за напрямом «Часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва», створивши аналогічну систему відповідно до нашого виду діяльності, тобто для придбання туристичного транспорту. Розробка та реалізація цієї нової ідеї повинна стартувати одразу після створенням ФВК, що дасть змогу виявити перспективний напрямок розвитку зеленого туризму України.

Головною ціллю нової стратегії державної підтримки є розбудова переробної промисловості в АПК, продукція якої буде спрямована на міжнародний ринок, що дасть змогу кардинально змінити положення України на світовій арені. Водночас ми отримаємо комплексний розвиток аграрного сектору всередині країни, зокрема це стосується створення ФВК, що вплине на земельну реформу, сільської місцевості, яка отримає стабільне самофінансування, та майбутнього зеленого туризму, як нової галузі в економіці України. Співпраця з українськими компаніями та використання вітчизняних технологій не тільки забезпечить інші галузі додатковим прибутком, а й стане основою для вдосконалення будівництва та організації переробного виробництва в подальшому. Залучення іноземних інвесторів при створенні ФВК як партнерів, та надання довгострокових гарантій, створить новий шлях для реалізації готової продукції за кордон. І найголовніше окремі фермерські господарства вже не будуть виживати в умовах монополій латифундистів, а навпаки ФВК зможуть конкурувати з холдингами на справедливій основі.
ПОДАВАЙ ЗАЯВКУ на участь в освітній магістерській програмі «АГРОКЕБЕТИ»
Нагадаємо, що у січні 2019 року на базі факультету аграрного менеджменту НУБіП України асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» започаткувала магістерську програму «Агрокебети» з підготовки Farm Managers нового покоління.

Ідею створення проєкту підтримали провідні аграрні компанії України: Corteva Agriscience, МХП, New Holland, IMMER Group, Agroprosperis, ІМК, Bayer, Cygnet, «Галс Агро», Kernel, LNZ Group, «Агрейн», «Лімагрейн Україна», HORSCH, AgroHub, SmartFarming, Arzinger та PwC.
ОСТАННІ НОВИНИ
FACEBOOK
YOUTUBE
TELEGRAM
INSTAGRAM
+38-067-769-86-58
+38-067-538-18-81
info@agrokebety.com
ЗВ'ЯЖИСЬ З НАМИ:
ПІДПИСУЙСЯ НА НАС
Сайт використовує файли cookies для аналізу трафіку і налаштування реклами.
Погоджуюсь
Close
НОВИНИ З КЕБЕТОЮ
Залишай свою пошту та слідкуй за новинами проекту!
*Підписуючись на розсилку, ви погоджуєтеся на використання персональних даних
МАЙБУТНЄ ПОЧИНАЄТЬСЯ СЬОГОДНІ!
Розробка та просування:
© 2020 Aгрокебети