На сьогоднішній день агропромисловий комплекс (далі –АПК) є надзвичайно вагомим напрямком вітчизняної економіки. Так, АПК забезпечив в 2019 році 40% валютних надходжень до держави, а частка сільського господарства у ВВП України на сьогодні становить близько 10%. З початком світової та внутрішньої криз вагомість АПК, як відносно надійного джерела доходів, для нашої держави зростатиме!
Аграрна політика, як уособлення прагнень учасників АПК, переслідує наступні завдання:
- забезпечення продовольчої безпеки держави;
- забезпечення прогнозованого розвитку АПК;
- підвищення рівня інвестиційної привабливості АПК;
- забезпечення умов для долучення вітчизняного АПК до світового ринку сільськогосподарської продукції;
- підвищення конкурентоспроможності вітчизняної сільськогосподарської продукції;
- раціональне використання природних ресурсів.
Шляхи досягнення поставлених завдань:
Земельна реформа:
- завдяки впровадженню законів про ринок землі до 2024 р. виникає можливість збільшити кількість фермерських господарств та допомогти економічно зміцніти існуючі (залучення інвестицій під заставу земельних ділянок та вихід з тіні багатьох фінансово-господарських операцій);
- відкриття ринку землі для іноземців (особливо представникам США) в прикордонних областях дасть можливість підвищити супротив держави можливій окупації з боку РФ, дасть додатковий імпульс розвитку сільських територій і співпраці з США та ЄС, дозволить громадянам отримувати справедливу ціну оренди за свій пай. Крім того, орендарі паїв будуть змушені підвищувати ефективність своєї діяльності за рахунок впровадження передових технологій а не заробляти за рахунок недоплати власникам землі;
- запровадження контролю за використанням земельних ділянок власниками/орендарями (дотримання ними сівозмін і технологій, недопущення засмічення ґрунту бур'янами внаслідок відсутності діяльності на земельній ділянці);
- створення державного земельного банку для ефективного управляння державними земельними ділянками. Наявність державних угідь забезпечить мінімальну продовольчу безпеку держави та стримування зростання цін на сільськогосподарську продукцію на внутрішньому ринку. Так, банк надаватиме земельні площі в довгострокову оренду приватним підприємствам за справедливою ціною і зобов'язуватиме їх вирощувати встановлену продукцію за встановленими технологіями за для згладжування перепаду цін на ринку сільськогосподарської продукції. Крім того, банк виступатиме гравцем на ринку землі, що забезпечить гарантоване підтримання справедливої ціни земельних ділянок навіть в періоди економічної нестабільності.
Регуляторна політика:
- адаптація вітчизняних технічних регламентів до вимог ЄС і СОТ при забезпеченні фінансової і інформаційної підтримки вітчизняним виробникам;
- надання провідної ролі галузевим асоціаціям в підготовці регуляторних документів;
- делегування громадським саморегульованим об'єднанням частини повноважень щодо регулювання аграрного ринку.
Міжнародна торгівля:
- перегляд умов співпраці в межах СОТ та асоціації з ЄС на більш справедливих та вигідних умовах;
- активне залучення МЗС до боротьби за світові ринки, запровадження при посольствах посад торгових представників, котрих варто залучати із середовища галузевих асоціацій.
Державна підтримка:
- стимулювання переробної промисловості (підприємств, які виробляють продукцію з доданою вартістю) за рахунок зменшення податкового навантаження та надання дешевих, довгострокових кредитів;
- продовження програм підтримки вітчизняного машинобудування, насінництва, тваринництва, фермерства;
- продовження програм «5-7-9», але не на папері як зараз, а насправді.
Розвиток сільських територій:
Основним стимулом для розвитку сільських територій є створення громад з можливістю залишати більше коштів на власні потреби та розвиток фермерства і сільського туризму.
Зростаюча частка АПК в ВВП нашої держави говорить про зростаючу технологічну відсталість останньої. Тому місія українського АПК – дати новий поштовх суміжним галузям за рахунок підвищення ефективності виробництва сільськогосподарської продукції!