Стань студентом прогресивної програми - отримай квиток у майбутнє!
Який диплом ти маєш?
Обери один із університетів, в якому бажаєш навчатися на програмі “Агрокебети”:

Робота учасника №7 всеукраїнського конкурсу «Перспективний агрополітик України 2020»

В рамках «Агрокебети Онлайн» обрано 20-ку кращих есе: власне бачення конкурсанта розвитку сільського господарства та ролі аграрної політики України в середньочасовій перспективі 5-7 років за напрямками: земельна реформа; регуляторна політика; міжнародна торгівля; державна підтримка; розвиток сільських територій.
Партнерами проєкту «Агрокебети Онлайн» стали компанії Юпітер 9 Агросервіс та Syngenta.
Как планировать дела чтобы повысить личную эффективность
1. Земельна реформа в нашій державі в останнє десятиліття стала одним із найбільш резонансних суспільно-політичних і соціально-економічних явищ. І це не дивно, оскільки земля є основним фактором виробництва в сільському господарстві, територіальним базисом розвитку продуктивних сил і концентрації інших видів відтворюваних і не відтворюваних природних ресурсів. За статистикою, станом на 1 січня 2017 р. земельний фонд України становить 60,3 млн. гектарів, що становить майже 6% території Європи.

У 2020 р. Україна входить з великими, як ніколи, шансами на зняття мораторію на відчуження земель сільськогосподарського призначення. Зняття мораторію — це наразі чи не найбільш дієвий спосіб пожвавити вітчизняну економіку, без чого більшість електоральних обіцянок теперішньої влади будуть порожнім звуком. Мораторій стримує розвиток української економіки, обмежує право майже 7 мільйонів громадян вільно розпоряджатися своєю власністю, зумовлює вкрай низькі ціни на оренду землі, призводить до бідності цих 7-ми мільйонів, не сприяє притоку інвестицій. Не кажучи вже про те, що наслідком мораторію стало створення тіньового ринку і простору для корупції. Мораторій негативно впливає як на окремих громадян, так і на економіку України в цілому. В першу чергу, від нього втрачають власники земель. Адже мораторій не лише обмежує їх право продавати землю, він є причиною вкрай низьких цін на оренду. Наразі у власників є два способи заробляти: самостійно обробляти її і вирощувати продукцію або здавати в оренду. Проте, враховуючи що приватизація землі відбулася наприкінці 90-х років, понад 50% власників – люди пенсійного віку, вони не можуть обробляти її самостійно чи продати, тож залишається тільки здавати її в оренду. Як наслідок, маємо наступну ситуацію: за розрахунками експертів, в Україні ціна на оренду в 5 разів нижча, ніж могла би бути в умовах відкритого ринку. Середній розмір орендної плати на рік становить 1093 гривні за 1 гектар. В розрізі регіонів він коливається від 2243 гривні до 533 гривні за гектар. Та негативний вплив мораторію не обмежується лише власниками земель. Він також поширюється на малих фермерів, які зараз орендують частину цієї землі, та на якість господарювання в принципі. І найголовніше, мораторій – є джерелом корупції. У нас понад 10 млн. га землі - в державній власності, вона не приватизується громадянами України, а здається в оренду через руки державних чиновників. Значна частина цієї землі не внесена в кадастр і ніхто не знає, хто справді заробляє на ній. В зв'язку з цим, актуальним могло б стати вирішення питання щодо оцінювання земель та встановлення на них мінімлаьної вартості з урахуванням територіальної належності.

2.
Проблеми розроблення та здійснення державної регуляторної політики в аграрній сфері економіки України складні та багатопланові. Пропозицій щодо її удосконалення обґрунтовуються різними економічними теоріями та світовим досвідом, часто без належного урахування стану вітчизняного сільського господарства і завдань, які слід вирішувати регуляторною політикою. Переважають пропозиції щодо збільшення
обсягів прямої фінансової підтримки і державного регулювання цін. Спроби державного регулювання цін на сільськогосподарську продукцію не забезпечували очікуваних результатів. Через високу волатильність цін і неможливість адаптації до них пріоритетно розвиваються особливо великі за розмірами суб'єкти господарювання холдингового типу, які зорієнтовані на зовнішні ринки, де ціни стабільніші. Значною мірою ці
проблеми можуть вирішуватися спрямуванням державної регуляторної політики на формування й удосконалення організаційної побудови ринку, створення саморегульованих ринкових систем. На нашу думку, необхідним є розробка регуляторних правил та норм щодо захисту вітчизняних товаровиробників та способів підтримки реалізації їх продукції як на внутрішніх, так і зовнішніх ринках. Для цього необхідним є виділення основних напрямів діяльності, що складають повний цикл ланцюгів постачання від сировини до потреб кінцевого споживача, та зосередити вплив в основних точках виготовлення проміжного та готового продукту з урахуванням складання регіонального плану витрати-випуск.

3. Міжнародна торгівля як провідна форма міжнародних економічних відносин вже протягом багатьох століть залишається рушійною силою розвитку світового господарства. Але цьогоріч на динаміку міжнародної торгівлі вплине пандемія коронавірусу та економічна криза, яку вона викликала: значна частина виробничих компаній вимушена була увійти у простій, обсяги виробництва товарів почали критично падати. Це призведе до того, що впадуть й обсяги експорту та імпорту.

СОТ надає дуже широкий діапазон прогнозу падіння світової торгівлі — від 13% до 32%. Остаточні цифри будуть залежати від розвитку ситуації з поширенням коронавірусу та успіхами у протидії цьому. Також у СОТ додають, що невизначеність навколо економічного впливу безпрецедентної кризи залишається.

Відновлення обсягів міжнародної торгівлі у СОТ прогнозують вже на 2021 рік — на 21-24%. Ці цифри також залежатимуть від того, як довго триватиме спалах коронавірусу та на скільки ефективними виявляться заходи протидії пандемії.

Слід зазначити, що одним із шляхів розвитку можна вважати розширення онлайн-торгівлі, яка потребує розвинутої інформаційної інфраструктури та появи нових правил взаємодії з клієнтами та постачальниками. Перш за все мова може йти про створення онлайн-платформ для продажу сільськогосподарської продукції, розширення транспортно-логістичної мережі по міжнародних перевезеннях.

4.
На 2020 рік державна підтримка АПК становить 4,2 млрд. грн. за основними 5 напрямками: здешевлення кредитів – 1,5 млрд грн.; підтримка галузі тваринництва – 1 млрд грн.; здешевлення компенсації техніки та обладнання вітчизняного виробництва – 1 млрд грн.; програма розвитку фермерства та кооперативів – 400 млн грн.; підтримка садівництва, виноградарства та хмелярства – 400 млн грн. Сьогодні державна політика підтримки аграрного сектору економіки має стимулювати становлення України як аграрної держави. У цьому контексті актуалізується необхідність обґрунтування пріоритетних напрямів фінансового забезпечення аграрного сектору економіки, вдосконалення існуючих форм і методів державної підтримки за безліччю програм, сформування єдиної комплексної системи державної підтримки на засадах дієвого механізму фінансового забезпечення розвитку аграрного сектору економіки. Для нарощування потенціалу аграрного сектору у фінансовій сфері слід удосконалити механізми фінансування і здійснити заходи щодо підготовки узгоджених пропозицій, спрямованих на створення привабливого інвестиційного клімату для внутрішніх і зовнішніх інвесторів, що сприятиме підвищенню ефективності використання ресурсів аграрного сектору економіки, значно полегшить доступ сільського господарства та харчової промисловості до сучасних технологій.

5. Політика розвитку сільських територій враховуватиме місцеві потреби і стимулюватиме місцеві ініціативи. Це призведе до створення нових робочих місць як в неаграрному секторі, в розвитку різноманітних форм підприємницької діяльності на селі, так і в сільському господарстві, шляхом диверсифікації сільськогосподарського виробництва, виробництва більшої кількості продукції з високою доданою вартістю та органічної продукції, а також покращення інфраструктури, що призведе до підвищення якості життя у сільській місцевості. Особлива увага має приділятись соціальній відповідальності бізнесу та державно-приватному партнерству. В такий спосіб громада може взаємодіяти із представниками бізнесу на власній території через відповідні договірні зобов'язання щодо залучення працівників та розвитку соціальної інфраструктури.
ПОДАВАЙ ЗАЯВКУ на участь в освітній магістерській програмі «АГРОКЕБЕТИ»
Нагадаємо, що у січні 2019 року на базі факультету аграрного менеджменту НУБіП України асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» започаткувала магістерську програму «Агрокебети» з підготовки Farm Managers нового покоління.

Ідею створення проєкту підтримали провідні аграрні компанії України: Corteva Agriscience, МХП, New Holland, IMMER Group, Agroprosperis, ІМК, Bayer, Cygnet, «Галс Агро», Kernel, LNZ Group, «Агрейн», «Лімагрейн Україна», HORSCH, AgroHub, SmartFarming, Arzinger та PwC.
ОСТАННІ НОВИНИ
FACEBOOK
YOUTUBE
TELEGRAM
INSTAGRAM
+38-067-769-86-58
+38-067-538-18-81
info@agrokebety.com
ЗВ'ЯЖИСЬ З НАМИ:
ПІДПИСУЙСЯ НА НАС
Сайт використовує файли cookies для аналізу трафіку і налаштування реклами.
Погоджуюсь
Close
НОВИНИ З КЕБЕТОЮ
Залишай свою пошту та слідкуй за новинами проекту!
*Підписуючись на розсилку, ви погоджуєтеся на використання персональних даних
МАЙБУТНЄ ПОЧИНАЄТЬСЯ СЬОГОДНІ!
Розробка та просування:
© 2020 Aгрокебети