Робота учасника №8 всеукраїнського конкурсу «Перспективний агрополітик України 2020»

На сьогоднішній день виникає багато питань, чому ми не можемо побудувати країну в якій не буде проблем? За рахунок чого держави СНГ, що стартували з одного рівня економічного розвитку, за 29 років досягли таких різних результатів? На мою думку, не треба всім пояснювати, як це відбулося і хто винний – треба діяти, накопичувати досвід та розвивати країну зараз! Завдяки новому проекту "Перспективний агрополітик України 2020" хочу донести свою думку, та які проблеми я вважаю найбільшими.

Земельна реформа
З 1991 року наша країна проводить найдовшу реформу, і майже закінчує. Багато хто розділився на за і проти ринку землі. Особисто я – ЗА, так як вважаю що цей ринок землі і так існує в Україні. Землі – потрібен господар. Багато чорних схем та рейдерства, незаконних власників та ухиляння від податків – не збагачують наш бюджет. Державі потрібен контроль за всіма землями, треба зробити так, щоб власник ніс відповідальність за родючість своїх земель. На даний момент орендують землю для вирощування і взагалі не знають, що таке сівозміна, а власнику потрібно тільки гроші. На мою думку, ще років 5-8 і наша держава не зможе гордитися своєю землею. Я пропоную звернути увагу на: реструктуризацію Державного кадастру, прискорити процес передачі земель сільськогосподарського призначення, які не перебувають у власності державних підприємств, у власність місцевих громад (ОТГ), зробити відповідальність за родючість земель. І вже через 5 років, на мою думку, ми зможемо побачити кожного власника земельного ділянки, який оплачує податки і відповідальний за землю.

Регуляторна політика
Моя думка одна, якщо державні службовці, не будуть прислуховуватися до підприємців, у нас не буде нововведень у цю систему. Нам треба спрощувати системність, послідовність та координованість дій щодо розроблення, видання та виконання регуляторних актів. Дуже велика бюрократія - це і затримує розвиток. Поки у нас не буде системно виконуватися план обдуманих дій, то ми і на далі будемо руйнувати країну.

Міжнародна торгівля
На даний момент, зовнішньоекономічною діяльністю можуть займатися тільки великі підприємства. Звичайний фермер продає своє зерно по спекулятивних цінах, а великі підприємства на цьому наживаються. Я вважаю, що малі підприємства будуть більш ефективнішими якщо в кооперації. Тоді ці об'єднання самі зможуть продавати товар за кордон, маючи підтримку від держави. Багато вимог якості потребують за кордоном. Ми повинні робити лабораторії для дослідження якості, щоб збільшувати ринки збуту та пропонувати якісну продукцію. А поки це буде вноситись та розроблятися, більше співпрацювати з східними ринками. Це дасть нам більше попиту на нашу продукцію.

Державна підтримка
Починаю чи з 90х років, коли поділили на паї землі та розбили великі господарства – вже тоді пішла руйнація аграрного напрямку. Це моя особиста думка. На сьогодні ми бачимо, що у кого більше земель у того більше підтримки. Тільки середні та великі підприємства зможуть розвивати економіку держави. Наприклад, якщо один фермер купить трактор по державній знижці і буде обробляти 50 га землі, а інший купляє сучасну техніку та обробляє 500 га. То у кого вона окупиться швидше? Хто зможе якісніше обробляти поля? Державної підтримки немає і не було! Для підтримки треба ставити чіткі умови, щоб її отримати. Ми ніколи не зможемо задовольнити кожного малого фермера.

Підтримка розвитку сільських територій
Та країна яка буде завжди виробляти сировину не може досягти успіхів. Ми сировинна країна. Ми повинні мати додану вартість. По будувати заводи по переробці продукції. Це нові робочі місця, це розвиток інфраструктури, поповнення в бюджет коштів.

Також повинні розвивати сільський туризм. Ми повинні надати дешеве кредитування для всіх, та під гарні умови. Дати можливість, тому селянину прославити своє село, зробити відпочинок для всіх доступних.

Висновок
Для того щоб розвивати всі ці напрямки, вони потребують чіткого плану дій. Можна багато говорити про проблеми які в нас є, але поки у нас не буде однодумців і підтримки один одного ми будемо ще довго в такому стані. Тому розвиваємося, навчаємося та будуємо країну нових можливостей!