Робота учасника №9 всеукраїнського конкурсу «Перспективний агрополітик України 2020»

Вступ
Неможливо скопіювати модель аграрної політики успішної країни і застосувати її без змін в Україні через ряд відмінностей. Насамперед через ментальність, соціально-економічний стан, історичний розвиток, політичну ситуацію, географічне розташування та інше, але ми можемо проаналізувати те чи інше політичне рішення і його наслідки для економіки. Через велику долю АПК в ВВП України і велику кількість зацікавлених груп, агрополітичні рішення які повинні були б сприяти розвитку економічного сектору часто приймаються на користь інтересам однієї групи людей з плачевними наслідками для іншої, як наприклад, було з соєвими правками. Крім того, що СГ бізнес у багатьох країнах приваблює підприємців великими дотаціями, в Україні це створює додаткову корупційну складову і відповідно складну проблему, яку нам потрібно вирішити. Розкриваючи тему есе, я хочу розкрити основні напрямки, якими займається аграрна політика, а саме: земельна реформа, регуляторна політика, міжнародна торгівля, державна підтримка, розвиток сільських тереторій. Але не потрібно забувати і про інші, не меньш важливі напрямки АП: екологічне виробництво, маркетинг, логістика, освіта і наука, екологія, відновлювальні і невідновлювальні ресурси, виробництво і фактори виробництва. Частину відповідей, згідно з умовами конкурсу ви зможете прочитати у скороченому варіанті на дві сторінки, але для тих кому цікаво блище «ознайомитися» з моїми політичними поглядами, в кінці залишу повну версію (версії дещо відрізняються, повна версія більш цікава і з більшою кількістю прикладів, пропозицій і пояснень рішень).

Земельна реформа
Україна завершує перехід від екстенсивного розвитку до інтенсивного, але на порозі змін залишається одне не вирішене питання – земельна реформа. Ця реформа на слуху у будь-якого пересічного Українця, через банальну, на перший погляд, причину – популізм. Земельна реформа стоїть в одному ряду з мовним питанням, інтеграцією в ЄС і пенсійним віком, однак на жаль, замість конструктивної реформи у цих сферах, політики десятиліттями спекулюють на цих питаннях і перетягують виборців з однієї сторони в іншу. Тому потрібно раз і назавжди закрити питання земельної реформи і нарешті відкрити ринок. Хоча Україна відносно недавно у ринковій економіці, наші предки тисячоліттями прагнули бути незалежними і розпоряджатися землею, тому ми повинні нарешті дати їм це право. Українці повинні вчитися розпоряджатися власністю, як земельною так і інтелектуальною. Тому я за відкриття ринку землі і багато пунктів з актуальної реформи мені імпонують. Позитивно ставлюся до відкриття ринку спочатку для фізичних осіб. По-перше, так ми зможемо знизити страх українців перед реформую, по-друге, дамо ще декілька років, щоб малі і середні фермери змогли сформувати свій земельний банк. А середній клас зможе диверсифікувати свій портфель інвестиції і стати землевласником. Правильне рішення про купівлю землі виключно через банківський рахунок. Це гарний фундамент для виходу економіки з тіні, і ми вже бачимо як стрімко збільшується кількість мільйонерів. У мене є пропозиція надати перевагу в купівлі землі сусідам, це допоможе в консолідації земель. Однак потрібно захистити ринок від зарубіжних фондів, порівняно з якими наші Агрохолдинги здаються крихітними, тому підтримую пропозицію Алекса Ліссітси про надання переваги в купівлі земель підприємствами, які обробляють землі протягом терміну ,який перевищує 3 роки і заборону купівлі РФ. Основне побоювання – це дотримання владою прийнятого закону і відкритя ринку. Політика в Україні повинна ставати більш передбачуваною.

Розвиток сільських територій
Потрібно забезпечити селян безкоштовним доступом до інтернету, інакше ми будемо знову і знову отримувати покоління низькокваліфікованих працівників. Потрібно створити зони з безкоштовним WI-FI. Селяни повинні відчувати перевагу життя у селі, а не робити все для виїзду з віти. Пропоную розробити загальний план забудови села, в якому буде розписана кількість спортивних майданчиків, стоматологічних кабінетів, кінотеатрів в залежності до розміру села і налаштувати інформаційних супровід і кредити за низькою ставкою для підприємців, які захочуть інвестувати в такі проекти. Безумовно, я прихильних децентралізації і мені подобається адміністративно територіальна реформа, результатом якої є села, які розквітають одне за одним. Але потрібно підкріпити реформу зміною системи мотивації для сільських голів і створити курси для діючих і майбутніх управлінців, оскільки звичайна система освіти уже давно не є ефективною. Звільнення від оподаткування на прибуток на 10 років з умовою реінвестування у підприємство стане у допомозі розвитку села. Потрібно сформувати фонд дешевих кредитів для інфраструктурних об'єктів села і надати сільській раді можливість проектного кредитування.

Міжнародна торгівля
Створити список основних галузевих міжнародних виставок і подбати про постійну присутність стенду made in Ukraine. Створити прозорий тендер і рекомпенсувати участь кращих малих і середніх підприємств. Підвищити ефективність торгових палат і відкрити їх у країнах-партнерах України. Підвищення ефективності системи мотивації для залучення кращих менеджерів.

Регуляторна політика
Якщо відштовхуватися від TRI (trade-reduction index), можна зауважити тенденцію у країнах, що розвивають, ріст з від'ємних коефіцієнтів до 0. Це свідчить про прийняття меншої кількості рішень, які негативно впливають на валові обсяги торгівлі. У свою чергу країни з ефективним СГ зменушують допомогу з додатних показників до 0, тим самим підтримуючи АПК у ринкових умовах. Постійний діалог з основними трейдерами допоможе розв'язати існуючі проблеми, адже ніхто не знаю ситуацію краще стейкхолдерів. Потрібно переходити на принципи інтегрованої охорони рослин, підвищити контроль авторських прав і зменшити кількість препаратів невідомого походження.

Державна підтримка
Україна не може дозволити великі дотації в АПК, крім того, великі дотації деградують СГ, велика частина підприємств стає не ефективною і тримається виключно за рахунок них, крім цього дотації порушують основні принципи ринкової економіки і рівноправності. Якщо додати корупційну складову, яка присутня в Україні, отримаємо повністю не ефективний інструмент. На мою думку, дотації повинні надаватися тільки в кількох випадках: перехід на еко виробництво, створення дотації на 5 роки залежно кількості гектарів, і рекомпенсцація частини витрат на сертифікацію. Виплачувати 5 річну фіксовану допомогу під багаторічні насадження. Для підвищення кваліфікації агрономів, після здобуття ОС магістр видавати під проектну роботу до 10000$ і 20000$ кредиту під 5%. Розробити пільговий план для Донецької і Луганської областей. Якщо глянути на NRA I RRA країн з ефективним СГ, то побачимо що з ХХІ ст. показники знижується до 0, що означає послаблення дотацій і вирівнювання умов з іншими секторами економіки. Україна не може дозволити витрачати на субсидії продуктів харчування для малозабезпеченого населення, оскільки на мою думки це пряма аналогію до дати риби, а не вудку. Подібна ситуація і з біоетаналом, тут потрібно керуватися виключно ринковими законами і дозволити підприємцям самим вирішувати чи це рентабельно для них. У майбутньому, можливо, розглянути варіант впровадження обов'язкових 5 % використання біопалива в стосунку до цілого споживання.

Висновок
АПК – бізнес, а бізнес повинен бути прибутковим. Головна задача аграрної політики не вставляти палки в колеса підприємцям, створити рівні умови і те на що «не має часу думати», стратегію. Регулятор повинен однаково дбати і про малий, і про великий бізнес. Хоча АПК займає велику частину в структурі виробництва України, він не може вирішити усіх проблем і не являться високомаржинальним в порівняно з ІТ. Ми не можемо допустити, що б ще одне покоління «збирало колорадських жуків руками», поки в Америці засновується новий Єдинорог. Сьогодні аграрна політика не може працювати у вакумі і бути ефективною без паралельного розвитку інших галузей, наприклад: енергетичної, фіскальної, машинобудівної та інших. Потрібно інвестувати в інфраструктуру і змінювати політичний клімат ситуація, коли український інвестор, обираючи країну для інвестування, не зупиняється на рідній, через політичну ситуацію не допустимо.