Анастасія Фесун: «Хочеш бути в тренді – постійно рухайся»

- Розкажи про себе та свою освіту.

Свого часу я одночасно вступила на навчання в два університети. Уже цього року я отримала освіту бакалавра по спеціальності «International Trade with agrarian Commodities» в Словацькому сільськогосподарському університету в м. Нітра, а також закінчила паралельно 3 курс університету НУБіП по спеціальності «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності».

Навчання за цією програмою на факультеті аграрного менеджменту дозволяє формат паралельного навчання з можливістю отримання двох дипломів - українського та європейського зразка. Ті предмети, які співпадають взаємовизнаються обома університетами в рамках Угоди про співробітництво між НУБіП України та Словацьким аграрним університетом.

- Якщо порівнювати освіту в Україні та за кордоном, які, на твою думку, основні відмінності?

По-перше, хочу виділити те, що в Україні під час навчання роблять дуже великий наголос саме на теорії. В Словаччині ж є багато практики та розглядаються реальні практичні кейси. В мене вже з першого курсу почались вузькоспеціалізовані предмети. На кожну пару ми читаємо публікації The Economist, New York Times, BBC Economist, обговорюємо останні актуальні економічні новини в світі. Спочатку було дуже важко, проте, з іншої сторони, ти не втрачаєш час, а одразу повністю поринаєш в свою спеціальність. В Україні ж перших 2 роки ми вчимо предмети широкого профілю, що для мене є мінусом.

По-друге, хочу акцентувати на тому, що в Словаччині є університетська інформаційна система, в якій можна зробити все: знайти контакти викладача чи одногрупника, зареєструватись на екзамен, здати семінарські, курсові, дипломні та домашні роботи в електронному вигляді, тощо. В системі є розклад занять і, навіть більше, – ти сам собі можеш сформувати розклад: є вибіркові предмети, просто заходиш в систему і обираєш саме ті предмети, які хочеш відвідувати і одночасно там же можеш побачити повний опис предмету, відсоток успішної здачі дисципліни, середній бал, список рекомендованих джерел з кожного предмету.

По-третє, різний рівень комунікації з викладачами. В кожного викладача є години консультацій, які вони вносять в інформаційну систему і студенти можуть домовлятись про зустрічі. Це навіть можливо робити з деканом. Немає жодних проблем, щоб домовитись про зустріч, це навпаки вітається.

В Україні ж, як на мене, є певний "розрив" між студентом та викладачем і ця нерівність дуже це відчутна. За кордоном такого нема – там роблять все для того, щоб студенту було комфортно, а викладачі до тебе відносяться як до свого колеги. Але, можливо, я це відчувала, тому що більше часу знаходилась саме на навчанні в Словаччині.

- Чому саме агро?

Почалось все з дитинства – в мене в мами і тата аграрна освіта. Світ змінюється з колосальною швидкістю і для того, щоб встигати за цими процесами, потрібно постійно рухатись. Але є те, що завжди залишається незмінним - це потреба в їжі, яка була і залишиться актуальною в будь-який час. І також агро – це гроші, і якщо ти хороший спеціаліст та піймаєш хорошу нішу, то зможеш дуже добре заробляти..

- Чим тобі подобається проект «Агрокебети»?

Коли я вперше потрапила на сайт проекту, то подумала, що нарешті придумали щось не «совкове» для магістратури - нове та інноваційне. Мене дуже зацікавила система менторства, це дійсно круто. Просто все-таки теорія теорією, а я більше схиляюсь до того, що практика - це найголовніше. Ніде я не знайду більше інформації, ніж з вуст досвідченої людини, яка брала участь в реальних кейсах та може розповісти, як бути в різних ситуаціях.

Очікую від проекту більше діджиталізації, більше інноваційних підходів до навчання. В мене багато друзів вступає на навчання на Агрокебети, буду активно слідкувати за процесом і планую вступити на майбутню хвилю студентів у 2020 році.

- Які маєш плани на майбутнє?

Мені близька економічна діяльність та консалтинг. Наразі я проходжу курс в компанії KPMG, яка проводить літній кемп по податкам. Тобто мені ближче напрям економіки, пов'язаний з агро.

Щодо місця проживання - за три роки звикла до західної ментальності і мені в Словаччині комфортніше, проте в Україні - рідні та сім'я. Але можливості є кругом, і якщо ти хороший спеціаліст, то ти завжди будеш затребуваним. Мій план – якщо не вийде влаштуватись на роботу за кордоном, то повернусь в Україну працювати в міжнародній компанії.

- Розкажи, чим цікавишся, крім навчання?

Мене дуже цікавить туризм. Маю досвід робити в туристичній компанії, ми розробляли унікальні індивідуальні маршрути, навіть займались агротуризмом.

З дитинства батьки привчали мене до вивчення іноземних мов - англійську мову я почала вивчати в 3 роки, італійську - в 5, а вже в 16 - почала вивчати арабську мову. Переконана, що за мовами майбутнє:

«Ти - стільки разів людина, скільки мов ти знаєш».

Хоча, з іншої сторони, світ розвивається такими темпами, що онлайн перекладачі зможуть повноцінно замінити перекладача.

Ходжу в спортзал, в дитинстві займалась професійним плаванням, потім пішла в танці. Але, якщо чесно, то взагалі не люблю спорт і захоплююсь людьми, які від цього отримують задоволення.

Захоплююсь психологією та полюбляю читати про відносини між людьми. Також люблю фантастику та містику, обожнюю історичні фільми.

- Какие ресурсы ты используешь для саморазвития?

Coursera - це топ. Оскільки мені подобається туризм, купую журнал Condé Nast Traveler. Також полюбляю бізнес-видання, читаю The Economist, New York Times. Якщо людина хоче йти в економіку, вона має розуміти, що відбувається в світі. Що стосується вивчення мов, то раджу дивитись фільми та читати книжки в оригіналі, причому не адаптовану літературу нашими виданнями, а саме в оригіналі від автора.

На мою думку, дуже важливо матеріальні ресурси вкладати в свій особистий розвиток та знання. Потрібно інвестувати в те, що подобається і буде вам щастя :) Мало того, що в результаті ти отримаєш задоволення, але й потім на цьому зможеш заробляти гроші.