Оптимізація транспортної логістики в Україні

Транспорт — це ключова галузь економіки країни, яка виступає в ролі з'єднувальної ланки між усіма іншими галузями. Для її стабільного функціонування товари повинні переміщатися до точки призначення в потрібному обсязі, з мінімальними витратами часового і фінансового ресурсів. За організацію цих моментів відповідає така наука як транспортна логістика.

Транспортна логістика — це відгалуження логістичної науки, що відповідає за управління вантажними потоками та доставку об'єктів в пункт призначення за оптимальним маршрутом.

Структура транспортної логістики складається з 6 ключових моментів:

• Вид транспорту (авто, залізничний, авіаційний, водний, трубопровідний);
• Метод транспортування;
• Перевізники (логістичні партнери);
• Оптимальний маршрут перевезення;
• Налагоджена транспортно-складська система;
• Оптимізація (її розвиток перевезень, зменшення витрат і т.д.).

Наріжним каменем цієї логістичної галузі є транспорт. За критерієм призначення він може бути загальним (перевозить пасажирів і товари), спеціальним (військові та інші спецмашини) і індивідуальним (особисті т \ з).

Примітка: "Транспортний засіб" і "Транспорт" — це різні поняття. Під першим розуміється конкретна машина. Друге більш широке і включає в себе систему з т \ з, шляхів і пристроїв, що відповідають за перевезення.

За критерієм способу ходу транспорт ділиться на 4 категорії.

Транспортування вантажів і людей по рейкових шляхах. В якості т / з використовуються локомотиви і вагони, як вузли - станції і вокзали. Для забезпечення призначені пункти техобслуговування, заправки та інформаційна мережа.

До переваг цього виду транспорту можна віднести високу швидкість і пропускну здатність перевезень, безпеку вантажу, а також відсутність впливу погодних умов. З недоліків виділимо монополію сфери, неможливість доставки товару безпосередньо до точки призначення і високу вартість технічного оснащення.

Перевезення товарів і людей на безрейкових дорогах. До транспортних засобів відносяться всі види авто. Як вузлів виступають вокзали, зупинки, стоянки. Безперебійну роботу системи забезпечують заправки, СТО, автодорожні служби та контактна мережа.

Переваги автотранспорту:

• Доступність;
• Доставка товару безпосередньо в точку призначення;
• Мобільність;
• Висока швидкість роботи;
• Гнучкість вибору маршруту;
• Варіативність обсягу партій товару;
• Велика кількість перевізників.

До недоліків можна віднести залежність від погоди, високу вартість далеких маршрутів і небезпека викрадення товару.

Як т\з використовуються літаки, вертольоти і аеростати. Перельоти здійснюються за повітряними коридорами. Транспортний вузол — аеропорт, обслуговуючі елементи — авіаційні маяки і диспетчерська служба.

Головними перевагами повітряного транспорту вважаються висока швидкість переміщення, найкоротші маршрути і надійність. До недоліків можна зарахувати високу вартість, обмежена кількість точок прибуття і пряму залежність від погоди.

Є два підвиди водного транспорту: річковий і морський. Доставка об'єктів водними шляхами (річки, моря, озера, океани, канали, водосховища). Обслуговуючі елементи — маяки і буї, транспортні вузли — вокзали і порти.

Річкові перевезення вигідні з фінансової точки зору, але низька швидкість переміщення і географічна обмеженість роблять їх нерентабельними в більшості випадків. Морський транспорт також відрізняється низькою собівартістю і до того ж відкриває можливість міжконтинентальних перевезень. Але при цьому тихохідність, рідкісна частота відправлень і слабо розвинена морська інфраструктура України, роблять його незатребуваним.

Доставка рідких і газоподібних сполук, а також твердого палива (в рідкому вигляді) по трубах. Встановлюються труби під землею, над землею і над водою. У рідкісних випадках таку систему використовують для передачі твердих невеликих об'єктів (документів, повідомлень), тобто в якості пневмопошти.

Список ключових переваг даного виду транспорту наступний:

• Низька вартість;
• Висока продуктивність;
• Безпека вантажу;
• Мінімум персоналу.

До недоліків можна віднести обмеженість за видами вантажу і обсягом.

Транспортні перевезення можуть здійснюватися як компанією особисто, так і за допомогою іншої організації. Другий варіант передбачає послуги перевізників і експедиторів. Перші відповідають тільки за доставку вантажу з точки А в точку В, тобто тільки за транспортування. Експедитори ж крім цього займаються документацією, митними паперами, вантаженням / розвантаженням, комплектацією, зберіганням і страхуванням.

Також, в систему транспортної логістики включені додаткові елементи — логістичні партнери. У цю категорію входять митні брокери, страховики, охорона, інформаційні послуги, вантажні термінали і компанії, що займаються упаковкою і переробкою.

Україна входить в число кращих виробників зернових культур в світі. Майже весь експортний обсяг цього продукту (понад 95%) вивозиться морським транспортом. Однак, до портів вантаж ще потрібно якось доставити. У 2018 році процентне співвідношення транспортної логістики виглядало наступним чином:

• Залізничний транспорт - 64% (33 млн тонн на рік);
• Автомобільний транспорт - 27% (15 млн тонн на рік);
• Річковий транспорт - 9% (4,5 млн тонн на рік).

Згідно з розрахунками компанії Noble Resources Ukraine, аграрний сектор України до 2023 року переросте потреби поточних країн-покупців зерна, і їх список розшириться країнами Азії. Однак, на заваді цьому можуть бути проблеми в транспортній логістиці. Найбільш явними з яких вважаються:

• Недостатня кількість портових і елеваторних ресурсів;
• Технічно застарілі вагони-зерновози;
• Слабкий розвиток річкового транспорту.

Також варто відзначити надмірно високі витрати на логістику в Україні. Доставка зерна в порт (з урахуванням сертифікації, навантаження і всіх інших витрат) обходиться аграрію в 33 долара за 1 тонну. Це вдвічі більше ніж в країнах Євросоюзу і в 1,5 рази дорожче ніж у США. Головна причина цього - складна і заплутана схема оформлення документації.

Як уже згадувалося вище, незважаючи на активний розвиток автомобільного транспорту, найбільш затребуваним в аграрному секторі залишається залізничний. І це при тому, що середній вік вагонів в Україні дорівнює 30 рокам. Згідно з підрахунками експертів, через кілька років чисельність парку знизиться до мінімуму і оновлюватися він буде тільки за рахунок приватних інвесторів і логістичних підприємств.

Автомобільний транспорт в аграрному секторі України використовується активно, але тільки щодо перевезень з дистанцією до 200 км. В інших випадках більш рентабельними є залізничний і річковий види.

Аграрний сектор України розвивався під впливом великої кількості політичних рішень. Про це ми вже розповідали в нашій статті "Які аграрно-політичні рішення в Україні є історично важливими". Зараз в змінах гостро потребує транспортна логістика. Як шляхи поліпшення можна розглядати наступні варіанти:

1. Розвиток складської інфраструктури. Згідно зі статистики, на 1 000 чоловік в Україні припадає 15 м² складського приміщення. У великих країнах Європи цей показник в 15 разів більше. І це що стосується кількості. За якістю також є питання. В країні дефіцит складів класу А і В (10% від загальної кількості), 40% класу D і 10% - C. Решта 40% взагалі неможливо класифікувати, тому що в своїй більшості це виробничі приміщення.

2. Технічне оновлення залізничного транспорту і оптимізація тарифів. Цей вид транспорту є ключовим для аграрної сфери на даний момент. Парк вагонів-зерновозів вже досить застарів, а його частковим оновленням займається не держава, а приватні трейдери-інвестори і логістичні компанії. Також варто відзначити постійне зростання тарифів на перевезення від "Укрзалізниці", за 2019 рік приріст склав близько 30%.

3. Підготовка профільних фахівців. Що в самій логістиці, що в цілому в аграрному секторі не вистачає кваліфікованих кадрів. Виправити цю ситуацію покликані спеціальні проєкти, такі як "Агрокебети". Навчальний курс цієї програми призначений для підготовки різнобічних фахівців в сфері аграрного бізнесу.

4. Розвиток річкового транспорту. За радянських часів щорічні обсяги вантажу, що перевозилися, знаходилися на рівні 70 тонн. Зараз - 4 тонни, тобто практично в 20 разів менше. Ключова проблема тут - слабкий флот, 80% якого складають зношені судна. Виходом могло б стати залучення іноземних кораблів, але при нинішніх тарифах на це ніхто не піде. Прохід по всіх шлюзах іноземному судну вартує в 6 разів дорожче ніж українському. Річковий транспорт України є одним з найбільш перспективних, але його розвиток неможливий без створення повноцінного парку суднів і барж типу річка-море.

5. Спрощення внутрішньої сертифікації ветеринарної та фітосанітарної служб. Перевірка якості є обов'язковою, в тому числі через вимоги країн-покупців. Так, наприклад, в 2015 році, через велику кількість нотифікацій про порушення у В'єтнамі заборонили імпорт українського зерна. Однак, нинішня система перевірок занадто заплутана, складна і займає багато часу. Це в свою чергу відбивається на витратах транспортування для виробників.

6. Впровадження інноваційних технологій. Про користь використання смарт-технологій в аграрній сфері ми вже розповідали в статті "Смарт-технології в агроменеджменті". У розрізі транспортної логістики їх можна застосовувати для більш точного розрахунку маршруту перевезень, а також, з метою контролю за витратою палива та інших ресурсів.

Транспортна логістика України має гарний потенціал, особливо це стосується річкового судноплавства. Найближчим часом ми можемо зайняти одну з лідируючих позицій з експорту зернових культур, однак для цього буде потрібно розвинена інфраструктура доставки вантажу до портів. Поки що, ключовим елементом аграрної логістики залишається залізничний транспорт.