Професія агроном: як захистити врожай від шкідників

Для того, щоб отримати хороший врожай необхідно вкласти багато сил, ресурсів і коштів. Однак, навіть після цього прибутковість сезону знаходиться під загрозою. Якщо не забезпечити на складах належний захист, то за період зберігання зерно може серйозно постраждати від шкідників. Часом збитки складають до 50%. Згідно зі статистики від ФАО (організація, що займається проблемами розвитку сільських регіонів і сільськогосподарського виробництва в системі ООН), в середньому на 1 га землі припадає 2,5 кг гризунів і 300 кг комах. І відповідно, ті з них, що не впадають в сплячку, активно переміщуються на складські території.

Організація боротьби зі шкідниками лежить на плечах агронома. У його арсеналі є різні засоби, від фізичних, до хімічних і біологічних. Однак, застосовувати їх потрібно вкрай обережно, так як при неправильній обробці вони і самі можуть нашкодити зерну. Про те, як отримати хороший врожай ми вже розповідали в статті "Професія агроном: В чому полягає підготовка насіння до сівби", а тепер ми розберемося з питанням про його подальший захист.

Агроном повинен проконтролювати, щоб складські приміщення були підготовлені заздалегідь. В першу чергу, їх необхідно просушити, так як більшість культур не переносять вологу. Також, всередині не повинно бути пилу, бруду та інших залишків. Стики підлоги і стін потрібно проінспектувати на наявність щілин. Якщо такі є, то їх прочищають і ретельно замазують. Це робиться для того, щоб дрібні комахи там не селилися. Після цього проводиться волога дезінсекція.

Після того, як фізичні процедури були завершені, починається хімічна обробка стін і підлоги. Необхідно підібрати засоби проти тих видів кліщів і комах, які живуть безпосередньо в цьому регіоні. Якщо склад маленький, то з обладнання знадобиться лише ручний / ранцевий апарат. У великих приміщеннях це роблять за допомогою тракторного обприскувача. В обох випадках працівники повинні бути одягнені в захисний одяг, а також мати респіратори.

Ще один дієвий засіб для обробки сховища — гексахлоровані димові шашки. Їх розставляють по всьому периметру приміщення, де вони виділяють дим протягом 4-5 хвилин. Після цього склад закривають на 3 дні. Однак, слід пам'ятати, що проводити таку обробку потрібно як мінімум за тиждень до прийому врожаю, а краще за 15-20 днів.

Що стосується зовнішньої обробки, то вона зводиться до очищення смуги (шириною 1-2 метри) під стінами, і подальшої її засипці свіжогашаним вапном.

Шкідники можуть ховатися не тільки в підлозі і щілинах стін, але і в залежалих мішках. Незадовго до прибуття врожаю їх потрібно вивернути, добре витрусити, ошпарити в окропі і висушити на сонці. Інші види тари також необхідно ретельно обробити, щоб в них не було залишків і бруду.

Перед пересипанням на зберігання зерно має пройти сушку. Використовують для цього спеціальні сушильні агрегати. Кінцева вологість в нормі — 12-14%. Якщо погода спекотна і сировини трохи, то сушку можна провести під сонцем. Для цього зерно розсипають (шаром не більше 20 см) і щогодини перемішують. Під впливом прямого УФ-випромінювання, кліщі і шкідливі комахи загинуть.

В першу чергу завдання агронома зводиться до зберігання зерна від зволоження і зігрівання, оскільки саме в такому стані воно схильне до постійних атак шкідників. Для цього потрібно стабільно провітрювати приміщення. Головна мета — замінити затхле, тепле повітря на свіже і прохолодне. Тому, найкращим часом для цієї процедури вважається кінець осені і зима. Навесні ж провітрювання допускається лише рано вранці, поки повітря ще холодне.

Друге завдання агронома — перевіряти сировину на наявність шкідників. Пробу потрібно брати як мінімум з 5 місць, з 3 шарів (10 см від верхівки, середина, біля дна). З кожної точки зазвичай беруть по 1 кг. Далі цей кілограм зерна просівають через сито, бажано через кілька фільтрів різного діаметру. В отриманому просіві рахують кліщів і комах. Якщо аналіз проводиться взимку, то відібрана сировина попередньо просушується протягом 3-5 годин.

Це два ключових завдання, які агроном повинен виконувати протягом всього періоду зберігання врожаю. Про решту його обов'язки ви зможете дізнатися з нашої статті "У чому полягає професія агроном".

Якщо профілактичні заходи не спрацювали і зерно заполонили шкідники, то агроном повинен в найкоротші терміни вжити заходи щодо їх знищення. І при цьому важливо, щоб обраний засіб не зашкодив сировині. Одним з поширених методів є сушка. При температурі +50 градусів кліщі та інші жуки гинуть протягом 20 хвилин, при +60 градусах - за 10 хвилин. Але тут варто відзначити один нюанс. Далеко не всім культурам повторна сушка йде на користь. Наприклад, насіння може значно втратити в складі олію, а в ній вся його цінність.

Другий метод — повітряне очищення. Воно поступається сушінні в ефективності, але при цьому не шкодить зерну. Процес полягає в пропущенні сировини через повітряні потоки. Частина шкідників видувається, деякі - знищуються від ударів і тертя. Але все ж певна кількість кліщів і жуків залишається. Найефективніше застосовувати даний підхід щодо пшениці і жита. А ось для плівчастих культур (ячмінь, овес) він марний, так як більшість шкідників виживуть під плівкою зерна.

Непогані результати показує метод комбінування очищення з охолодженням. Вчені з'ясували, що при температурі -15 градусів борошняний кліщ гине за 1 добу, а жук довгоносик - через 19 годин. По суті, навіть невеликого холоду (близько - 7 градусів) вистачає, щоб зупинити розмноження вищезгаданих шкідників. Перед тим, як охолоджувати зерно, його спочатку пропускають через повітряне очищення. Низька температура підтримується за допомогою апаратів активного вентилювання. Однак слід враховувати, що не всі культури нормально переносять холод.

Якщо без застосування спеціальних засобів видалити комах не вдалося, то можна вдатися до наступних способів:

• Хімічна обробка. Здійснюється за допомогою різних фумігаційних пестицидів, інсектицидів і фунгіцидів;
• Газування. Або іншими словами — обробка газом. Найчастіше з цією метою застосовують бромистий метил. Мінімальна температура в приміщенні для ефективної обробки - 10 градусів. Вологість зерна повинна становити не менше 16%. Працівники оснащуються всіма необхідними захисними засобами.

Варто зазначити, що для використання сильних газових препаратів, таких як "Фоско" або "Фостоксин" потрібно відповідний дозвіл та ліцензія. Тому, зазвичай за цією послугою звертаються до професіоналів.

Навіть після того, як був успішно застосований один з вищезазначених методів, є ризик повернення шкідників. Тому, кожні 2 тижні агроном повинен проводити огляд зерна. У холодну пору доби буде досить і 1 разу на місяць.

Боротьба зі шкідниками — одна з головних задач агронома, що відповідає за зберігання врожаю. Адже їх діяльність може звести нанівець всю роботу і ресурси, витрачені на його отримання. Чи варто говорити, що такий фахівець повинен володіти істотним обсягом знань в рослинництві?! Їх теоретичну частину ви зможете отримати за навчальною програмою «‎Агрокебети», де цій дисципліні відведено особливе місце. Також, крім чисто аграрних навичок, ви зможете освоїти основи бізнесу, земельного права, маркетингу та особистої ефективності.