Стань студентом прогресивної програми - отримай квиток у майбутнє!
Який диплом ти маєш?
Обери один із університетів, в якому бажаєш навчатися на програмі “Агрокебети”:

Віктор Сич: «Я переконався, що для успішної роботи потрібно бути закоханим в свою професію»

Нещодавно студенти магістерської програми «Агрокебети» закінчили курс «Аграрна інженерія». У нас була змога поспілкуватися з Вікторем Сичем, лектором курсу, який пройшов цей «тернистий шлях» знань разом зі студентами проекту.
Анастасия Фесун

- Розкажіть, будь ласка, про предмет, який ви викладали.


- Я викладав «Аграрну Інженерію» майбутнім управлінцям агропідприємств. Ми зосередились на вивченні призначення, різновидів та конструктивної побудови тракторів та комбайнів, різноманітних видів ґрунтообробної та посівної техніки, обприскувачів та агрегатів внесення добрив, подрібнювачів, техніки для заготівлі, зберігання, приготування і роздачі кормів.
В програмі враховувались майбутня спеціалізація випускників, кількість учбових годин та різний початковий рівень знань студентами цього предмету. Маю сказати, що за складністю матеріалів курс відповідав, а за обсягом лекцій і охопленням світових брендів навіть перевищував рівень тренінгів, які проводять для себе компанії-виробники та дилери с/г техніки. Можливо, інформації є забагато, але дуже хочеться, щоб молоді аграрії побачили, наскільки складною і цікавою є агроінженерія, відчули значення набутих знань. Та й взагалі, з першої лекції я казав, що легко не буде нікому. Буде цікаво, буде корисно, буде результат і кожний може це зробити, але лише сумлінним навчанням.

-
Яка була мета курсу?

- Метою курсу було надати студентам обсяг знань, який дозволив би їм відразу по закінченню, без додаткового навчання або, ще гірше, переучування розпочати самостійну роботу в агрофірмах, швидко і якісно виконувати свої обов'язки та конкретні задачі, розуміти все, чим займається агрофірма і що для цього робиться, говорити однією мовою з колегами з інженерної, агрономічної або тваринницької служби. Тому ми намагались не тільки дати достатньо глибокі знання сучасних технологій та сільськогосподарської техніки світового рівня, в т.ч. українського виробництва, але і навчити самостійно думати, аналізувати, вчитись і вдосконалюватись, критично ставитись до інформації. В навчальному процесі були як лекції, так і семінари, ми знайомились з технікою на демонстраційних майданчиках та аудиторіях НУБіП, на виставках «Агрокомплекс» та «Агровесна». Мені дуже сподобалась ненамальована допитливість студентів, їх щире прагнення розібратись, з чого складається техніка, які особливості мають види машин та моделі від різних виробників. Як сказала своєму батькові наша студентка Беата Козельська, я вже знаю, що таке плуг і можу тобі про нього все розказати! Це і є та мета, яку ми перед собою ставили.
- Які методи викладання ви використовували під час своїх лекцій?

- Лекції я готував з нуля. Їх основою стала 20-ти річна робота в сфері реалізації та використання с/г техніки виробництва провідних світових компаній. Для повноти розповіді про сучасні технології та техніку я використав презентації, проспекти і відео, люб'язно надані мені більшістю компаній-виробників агротехніки або їх ексклюзивними дилерами. Я звертався до підручників, збирав інформацію по частинках із статей вітчизняних, американських і європейських часописів та Інтернет-видань, в т.ч. Агропорталу, матеріалів з семінарів, шкіл, конгресів та конференцій, включно тих, які проводить УКАБ, світових та українських виставок (я є членом експертної групи Інтерагро) та Днів поля, особливо Днів Агротехнологій УКАБ, де я також є одним з експертів. Я прагнув розглянути всі сучасні технології та зразки техніки більшості головних брендів. Можливо, не все вдалось, а інформації було забагато (як порахувала наша студентка Юлія Олар, в 2-му семестрі за 1200 лекційних хвилин було розглянуто 980 слайдів!). І тому було важко. Однак, «Тяжко в навчанні – легко в бою!». А головне: ми це зробили і зробили разом!

На лекціях і семінарах ми використовували різні методи навчання, часто імпровізували. Одним з найефективніших, який відомий мені ще з часів «моїх університетів», є проблемний метод, коли викладач ставить задачу і далі разом із студентами шукає відповідь. Спільно отримане рішення – це завжди перемога і запам'ятовується набагато краще, ніж звичайна читка. Цей же метод ми використовували і на семінарах, доповнюючи його навичками колективної роботи: студенти розбивались на 3-4 групи, кожна з груп формулювала доволі складні організаційно-технологічно-технічні задачі для іншої, далі кожна група спільно шукала та знаходила рішення і доповідала в кінці семінару. Студенти казали, що це у них таке вперше і їм подобається. Під час курсу, щоб краще зрозуміти, чи готові майбутні менеджери до самостійної роботи, декілька студентів підготували доповіді по розкидачах міндобрив. Одна з презентацій була навіть зроблена з використанням позалекційних матеріалів ! Рівень знань, розуміння і самостійність вразили ! Відмінно ! Це додало всім нам ентузіазму і віри, що ми на правильному шляху, що ми це можемо ! Трохи бракувало регулярних поїздок до провідних агрофірм в період польових робіт та практичного знайомства з технікою і технологіями під час Днів поля. Але ж де взяти час на все?
Одним з найефективніших методів викладання, який відомий мені ще з часів «моїх університетів», є проблемний метод, коли викладач ставить задачу і далі разом із студентами шукає відповідь. Спільно отримане рішення – це завжди перемога і запам'ятовується набагато краще, ніж звичайна читка.
Віктор Сич
К.т.н., запрошений викладач з аграрного бізнесу та доцент
- Які методи оцінки знань студентів ви використовували?

- Ми використовували існуючі правила атестації студентів, в якій до 70% загальної оцінки виставляється за активність під час навчання і до 30% за результатами іспитів. Це мій перший досвід з такою системою оцінювання. По підсумковому заліку після екзамену ми побачили, що існує сильна кореляція між активністю, обсягом та міцністю набутих знань і, відповідно, готовністю до самостійної роботи за фахом. Ті, хто поставив за мету не тільки прослухати курс «Аграрної інженерії», але і досягнути рівня, достатнього для роботи «своєю головою» без підказок, різного роду шпаргалок або Google, хто постійно брав активну участь в лекціях, семінарах та інших заходах, ставив або відповідав на запитання, вони і отримали найвищі бали.

Середній бал по атестації склав 78,15 і є доволі високим, адже група сильна і чудово підібрана. Чому ж великою є різниця між найкращою оцінкою 99 балів та найменшою в 60 ? На початку всі були в однакових умовах, дехто навіть мав фору, закінчивши інженерно-механічний або агрономічний факультети. А далі в лідери вийшли ті, хто вчився наполегливо, старанно і зацікавлено, проявив уміння «ворушити мізками» та працювати самостійно. Саме такий тип працівників потрібен агробізнесу і його шукають роботодавці.
- Які ваші враження від навчання студентів проекту "Агрокебети"?

- На першій же лекції я сказав студентам Агрокебетів, що вони вірно зробили найважливіший в своєму житті вибір і пов'язали долю з сільським господарством, а також, що вирішили здобути спеціальність в новому освітньому проекті Агрокебети з відмінною організацією, чудовою програмою навчання, реально найкращими лекторами, допомогою менторів, піврічною практикою в провідних агропідприємствах і перспективою працевлаштування, якій можна позаздрити. Більшість із них цим сповна скористалась. Адже усереднені 78,15 балів підтверджують, що знання добрі, хоча ще є над чим працювати.

В кінці, в якості побажання майбутнім менеджерам скажу із власного життєвого досвіду. І я отримав відмінну освіту в Київському Політехнічному, науковий ступінь та досвід в НДІ «Оріон» під керівництвом Рапопорта Г.Н. (в червні сподіваємось разом з ним відсвяткувати вже 102-гу річницю), служив в космічних військах, працював на інженерних, комерційних та управлінських посадах в СКБ «Спектр» та KUHN S.A. Я переконався, що для успішної роботи потрібно бути закоханим в свою професію, працювати з великим інтересом, прагнучи постійно і найкращим чином вирішувати складні задачі та реагувати на нові виклики, не зупинятись, отримуючи все вищі результати, думати і самовдосконалюватись, завжди ставити кінцевою метою лише перемогу. БАЖАЮ ВСІМ УСПІХУ ! Ще зустрінемось на полях, фермах, конференціях, виставках, Днях поля !
Нагадаємо, що у січні 2019 року на базі факультету аграрного менеджменту НУБіП України асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» започаткувала магістерську програму «Агрокебети» з підготовки Farm Managers нового покоління.

Ідею створення проєкту підтримали провідні аграрні компанії України: Corteva Agriscience, МХП, New Holland, IMMER Group, Agroprosperis, ІМК, Bayer, Cygnet, «Галс Агро», Kernel, LNZ Group, «Агрейн», «Лімагрейн Україна», HORSCH, AgroHub, SmartFarming, Arzinger та PwC.
ОСТАННІ НОВИНИ
FACEBOOK
YOUTUBE
TELEGRAM
INSTAGRAM
+38-067-769-86-58
+38-067-538-18-81
info@agrokebety.com
ЗВ'ЯЖИСЬ З НАМИ:
ПІДПИСУЙСЯ НА НАС
Сайт використовує файли cookies для аналізу трафіку і налаштування реклами.
Погоджуюсь
Close
НОВИНИ З КЕБЕТОЮ
Залишай свою пошту та слідкуй за новинами проекту!
*Підписуючись на розсилку, ви погоджуєтеся на використання персональних даних
МАЙБУТНЄ ПОЧИНАЄТЬСЯ СЬОГОДНІ!
Розробка та просування:
© 2020 Aгрокебети