На сьогоднішній день,
агроринок є тією сферою, яка найбільш яскраво відчуває вплив воєнних дій на собі. Директорка з персоналу та комунікацій Cygnet Agrocompany,
Ольга Петренко поділилася основними викликами, які постали перед галуззю. По-перше, чимала частина земель, які використовувалися для розвитку сільського господарства знаходяться під окупацією, або на території, де неможливе вирощування продукції. По-друге, велика частка сільськогосподарських угідь є замінованою, а відповідно небезпечною та непридатною до використання.
За даними ДСНС, остаточне вирішення проблеми може розтягнутися у часі до 30 років. По-третє, нестабільна робота портів ускладнила логістику товарів, чим спровокувала подорожчання доставки і, відповідно, продукції загалом. Ще одним челенджем є зниження маржинальності аграрного бізнесу, через підвищення цін на перевезення, посівні матеріали та захист рослин, а також збільшення суми страхування товару на випадок потенційних загроз, пов'язаних із воєнними діями. Фахівчиня ділиться, що агробізнес почав заробляти менше, і це стосується навіть тих компаній та підприємств, які не знаходяться у прифронтових зонах.
З іншого боку
агросектор єдиний, хто за час війни міг наростити свій потенціал, враховуючи свою частку в структурі ВВП, яка зросла з 41% до 52%, та збільшити частку в експорті. Таку думку висловила експертка ринку праці, Тетяна Пашкіна. Саме тому вагомість агробізнесу стала ще більшою, хоча шлях до таких результатів був складним. У 2022 році, аграрії зазнали збитків на 15 млрд доларів, а 15% тваринництва було знищено. Сьогодні ринок потроху почав оговтуватися, покращилося становище хімічних підприємств у зв'язку із швидким відновленням енергетичної системи, пришвидшилася робота борошномельних та молокопереробних заводів, а також поліпшується ситуація у тваринництві. Проте, якщо з самим сектором усе стало зрозуміліше, то
яка доля чекає на тих, без кого його функціонування неможливе — агро спеціалістів?