Магістратура: що це таке і навіщо отримувати ступінь магістра

З одного боку — це ще півтора корисних року, протягом яких можна продовжувати формувати коло своїх професійних інтересів. Але з іншого боку — магістратура потребує півтора року молодості, коли максималізм і бажання домагатися висот просто зашкалюють.

Давайте розберемося разом, хто такий магістр, що передбачає навчання на магістратурі і чи варте воно витрачених зусиль в українських реаліях.

Магістратуру прийнято визначати як певну академічну ступінь (в деяких країнах як вчений ступінь), яка слідує за бакалавратом та присвоюється магістрантам — студентам, що успішно закінчили навчання на даному рівні. Тривалість магістратури варіюється в залежності від університету та навчальної програми. В середньому — 1.5-2 року.

В європейських країнах магістратура вважається одним з трьох елементів Болонської системи вищої освіти, поряд з бакалавратом та аспірантурою. Ця система покликана полегшити інтеграцію студентів з різних країн в інші європейські університети за рахунок системи оцінювання і кредитування навчального процесу. Формат магістерського диплому, отриманого в рамках Болонської системи, дозволяє без проблем розширювати і поглиблювати свою кваліфікацію в будь-якій країні, яка бере участь в Болонському процесі.

Отримати ступінь магістра може не тільки бакалавр, а й людина, котра закінчила раніше першу магістерську освіту. До того ж вибір магістерської програми не прив'язаний до раніше отриманої спеціалізації. Тобто, якщо ви вивчали філологію, а на магістратуру вирішили піти в фізику — це цілком реально. Але від вас вимагається самостійно вивчити основи, щоб здати так звану «академічну різницю» і вступні випробування (іспити, конкурсні завдання та інше, що передбачено вступною кампанією).

Якщо вам доводилося спілкуватися зі студентами європейських ВНЗ, ви напевно чули, що вже на бакалавраті успіх їх навчання на 90% залежить від самоосвіти. На лекціях і практичних заняттях студенти отримують лише каркас знань, детально вивчати який їм необхідно самим, часом досить довго чекаючи консультацій з викладачами.

З бакалавратом в Україні ситуація може виглядати по різному в залежності від конкретного університету та навчальних планів. Але на магістратурі зазвичай передбачається саме такий «розклад подій»: самостійне і поглиблене вивчення необхідного матеріалу. І це — перша особливість магістратури.

Друга особливість — наукова магістерська робота, яку необхідно написати за ці півтора-два роки. На бакалавраті студенти вже знайомляться з поняттям «дипломної роботи», але головним чином в форматі репетиції. Справжня і серйозна наукова діяльність починається саме на магістратурі, до якої висуваються серйозні вимоги і відповідні критерії оцінки якості.

Третя особливість дещо подібна до першої. Людина, яка отримує магістерську освіту, зазвичай знаходиться в дорослому віці і здатна адекватно оцінювати ситуацію. Тому від неї ніхто не вимагає строгого відвідування університету, доповідей на кожному семінарі, ведення конспектів. Викладачі на даному етапі покладаються на усвідомленість своїх студентів, а за контроль відповідає рейтингова система на основі оцінювання іспитів і заліків.

На основі всього цього ми можемо зробити логічний висновок: магістратура в Україні — це такий формат навчання, коли студент має можливість усвідомлено вибрати цікавий для нього напрямок і поглиблено займатися ним, паралельно отримуючи хорошу практику. Адже, до речі кажучи, «виробнича практика» — обов'язковий елемент магістерської освіти.

Дізнайтесь про умови участі в проекті «Агрокебети» ‎за цим посиланням.

Також магістратура — це ще один шанс стати студентом престижного ВНЗ, з яким в перший раз «не вийшло». Система вступних кампаній в Україні з кожним роком стає складніше, а відбір — жорсткіше. Тому ситуації, коли не вийшло з першого разу вступити в бажаний університет — явище досить поширене. Не кожен абітурієнт захоче чекати ще рік, а потім пробувати знову. Зазвичай молоді люди прагнуть якомога раніше почати навчання і, відповідно, будувати кар'єру. Тому вступ до магістратури — другий шанс взяти реванш для такого студента.

Природно, читаючи ці аргументи, у вашій голові може збунтуватися певний поширений стереотип, що освіта в наш час вже нічого не вирішує і HR-менеджери при прийомі на роботу рідко дивляться в ваш диплом, тільки на резюме. Можливо, з деякими сферами це так і працює. Але влаштовуючись, припустимо, на серйозне підприємство або великий концерн, в агрохолдинг або завод, ваш диплом — перше, що буде потрібно. І в очах HR-менеджера і керівника куди вище в професійному плані буде виглядати кандидат з магістерськими освітою. Адже це має на увазі, по-перше, що людина вивчила не тільки базис професії, а й більшість її реальних аспектів. Також це свідчить про те, що магістр займався вивченням актуальних професійних питань, відобразивши результати своєї праці, як мінімум, в магістерській дипломній роботі і публікаціях. По-друге, він пройшов «виробничу» практику, побачив, як це все виглядає і працює зсередини. По-третє, магістри — це досить відповідальні і цілеспрямовані люди, адже їм вистачило стійкості і мотивації провести ще 1.5-2 року в університетських колах, займаючись своєю освітою.

Магістерський диплом — це не тільки ще один привід для батьківської гордості за вас, але і величезний вклад у власний розвиток. Цей освітній рівень без перебільшень відкриває нові можливості для людини, роблячи її більш конкурентоспроможною на профільному ринку праці. З магістерською освітою у вас відкривається більше професійних можливостей: хочете — працюйте за фахом і будуйте свою кар'єру, захочете взяти «тайм-аут» — можна піти в аспірантуру і займатися наукою. Також для вас завжди відкриті кордони інших країн, адже підтвердивши магістерський диплом в Європі, ви можете отримати закордонний досвід роботи або продовжити освіту за різними дослідницькими програмами.

Звісно, це далеко не запорука відмінної кар'єри. Магістратура — важливий крок, зважитися на який потрібно тільки тоді, коли ви відчуваєте, що це «ваше», коли ви готові вчитися далі і впевнено будувати каркас свого професіоналізму.

Читайте нашу попередню статтю: Комунікації всередині компанії.